День Державного Гімну України

Гімн — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь. У давні часи це були культові пісні, які співали на честь богів. У добу Середньовіччя — церковна або бойова пісня, що з часом набуває світського характеру. Перші національні гімни з’явилися в XVI столітті, а одним з найстаріших вважається гімн Нідерландів «Het Wilhelmus». В цьому ж столітті з’являються й державі гімни. Одним з перших був британський гімн God Save Our Lord The King («Боже, бережи короля»), що виконувався в театрах з 1745 року. Він став основою гімнів більшості європейських держав того часу.
Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна», яка була офіційно затверджена 6 березня 2003 року. Цей урочистий твір, що прославляє нашу країну, має глибоке історичне коріння.

Історія українського гімну починається в 1862 році, коли Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Вже наступного року він був опублікований у журналі «Мета» в Галичині. Цього ж року вірш привернув увагу греко — католицького священника та композитора Михайла Вербицького і той поклав його на музику. Вперше як к музичний твір вірш було виконано 10 березня 1865 року на концерті в Перемишлі, присвяченому роковинам смерті Тараса Шевченка.
«Ще не вмерла Україна» була гімном Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. В радянські часи пісню заборонили, й офіційним гімном з 1949 по 1991 рік був вірш Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна».
Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України вірш «Ще не вмерла Україна» повернув собі статус державного гімну. Офіційно музичну редакцію було затверджено 15 січня 1992 року. Втім, закон «Про Державний гімн України» депутати ухвалили лише 6 березня 2003 року.

Наш гімн пройшов випробування часом й став невіддільною часткою суспільного життя. Він об’єднував нас у найважчі моменти історії і сьогодні гордо звучить по всьому світу як символ незламності народу, який обрав свій шлях свободи.