День донора крові

Здача крові — це акт солідарності. Приєднуйся до зусиль і рятуй життя
Donating blood is an act of solidarity. Join the effort and save lives

Під таким гаслом проходить Всесвітній день донора крові у 2022 році (World Blood Donor Day (WBDD) (https://www.who.int/news-room/events/detail/2022/06/14/default-calendar/world-blood-donor-day-2022)) офіційна історія якого починається 14 червня 2004 року. Розпочалася всесвітня кампанія в Йоганнесбурзі (Південно Африканська республіка) і була присвячена проблемі збільшення кількості волонтерів, які регулярно здають безпечну кров. Заходи відбувались за підтримки місцевих організацій у співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ, World Health Organization (WHO) 1948 р.) Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies (https://www.ifrc.org/) (IFRC) 1919 р.), Міжнародною федерацією організацій донорів крові (International Federation of Blood Donor Organizations (http://www.fiods-ifbdo.org/) 1955 р.) та Міжнародним товариством переливання крові (International Society of Blood Transfusion (https://www.isbtweb.org/) (ISBT) 1935 р.).

З огляду на позитивну реакцію суспільства після проведення заходів, вже 2005 року під час 58 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (World Health Assembly) було узгоджено започаткування Всесвітнього дня донора крові з проведенням 14 червня щорічно. Членами ВООЗ є 194 країни-учасниці з числа яких щорічно обирається одна, котра стане організатором Всесвітнього дня донора крові. Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). У Києві функціонує Представництво ВООЗ в Україні. На державному рівні функціонує ЗУ від 30 вересня 2020 року № 931-IX. «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text)».

Дату знакового дня також обрано не випадково, адже 14 червня народився Нобелівський лауреат 1930 року у галузі фізіології та медицини Карл Ландштейнер (1868-1943). Свої дослідження він починає ще 1901 року, котрими провокує сплеск відкриттів іншими науковцями у царині досліджень груп крові та їх сумісності. Ландштейнер був першим, хто розпочав роботу над класифікацією крові людини на групи, що призвело до модернізації та підвищення безпеки переливання крові.

Коли саме було започатковано масову добровільну донацію крові — невідомо, але є цікаві факти котрі проливають світло на історію донорського руху:
✅ у роки Другої світової війни у країнах-учасницях спостерігався сплеск патріотично мотивованих донацій крові. Наприклад Червоний Хрест до кінця війни зібрав понад 13 мільйонів пінт. Ще один сплеск припав на епоху холодної війни 1950-60-х років, що було пов’язано з ядерною загрозою. Також розвиток операцій на відкритому серці та здобутки у трансплантології підвищували потребу в крові.
✅ Саме за власної ініціативи неурядової організації Міжнародної федерації організацій донорів крові (IFBDO) з 1995 року відбувалися різноманітні заходи до Міжнародного дня донора крові серед країн-учасниць організації.
✅ За даними ВООЗ (https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/blood-safety-and-availability) 79 країн збирають понад 90% своєї крові за рахунок добровільної безоплатної донорської крові. Сюди входять 64 країни зі 100% (або більше 99%) кровопостачання від добровільних безоплатних донорів крові.
✅ В Україні волонтерський рух з залучення безоплатних донорів крові підтримують неурядові організації, зокрема: ДонорUA; ГО «Агенти крові» та інш. Відбуваються щорічні всеукраїнські акції, зокрема «Тиждень донора крові», «Я донор» тощо.
✅ Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості зазначеній ст. 21 ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text), набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України»
✅ 1930 року за ініціативи академіка В.М. Шамова у Харкові відкривається Український інститут переливання крові і невідкладної хірургії. На його базі шляхом об`єднання з Харківським міським кабінетом переливання крові 1939 року було утворено Харківську обласну станцію переливання крові, нині Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний центр служби крові» (КНП ХОР «ОЦСК»).
✅ За даними КНП ХОР «ОЦСК» Майже 95% донацій крові заготованої в стаціонарних та виїзних умовах проводиться від безоплатних донорів. Обсяг роботи центру складає: 30,409 тис. донацій за рік; 402,800тис. записів про донорів в електронній базі даних; 28,828 тис. доз заготовлено еритроцитовмісних компонентів за рік; 58,344 тис. доз компонентів крові видано в лікувальні заклади пацієнтам за рік.

В складних реаліях війни на території України потреба у добровільній здачі крові стала особливо відчутною. Адже кров одного донора може врятувати життя трьох людей. Розвиток руху добровільних безоплатних донорів крові є вагомою складовою безпечного, адекватного та стабільного кровопостачання. Мешканці Харківщини усвідомлюють важливість кожного мілілітру крові для порятунку життя. Про це свідчили довжелезні черги людей котрі під обстрілами стояли до пункту здачі крові у перші дні війни і надалі продовжують роботу персональними волонтерськими ініціативами, про одну з них можна дізнатися за посиланням: «Про війну, кров та двох харків’ян…» (https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/pro-vijnu-krov-ta-dvoh-harkivan-aki-donorskij-dviz-organizuvali.html). Цьогорічний Всесвітній День донора крові зітканий зі щоденного героїзму та людяності медиків та громадян котрі кожною, такою цінною, краплиною крові рятують життя, щоб якомога більше людей змогли зустріти жадану перемогу України.