День Героїв Небесної Сотні

Революція Гідності, яка відбулася в Україні в 2013-2014 роках і стала символом волі, громадянської відповідальності та національного єднання, була третьою масштабною революцією в новітній історії України. Попередні дві революції — Революція на граніті 1990 року і Помаранчева революція 2004 року також були пов’язані з політичними перетвореннями в країні та боротьбою за демократію і свободу.

Революція гідності стала символом боротьби за демократію, свободу та гідність у нашій країні. Тисячі українців, включаючи патріотичних харків’ян, вийшли на вулиці, щоб висловити свою незгоду з корупцією, беззаконням та авторитаризмом.

Ці люди виявили сміливість та готовність боротися за свої ідеали, при цьому ставши героями нашої нації. Загибель Героїв Небесної Сотні була великою втратою для всієї країни, але їхні ідеали, на яких вони стояли, живуть далі в наших серцях.

Чільну роль у розгортанні кривавих подій зіграв прямий російський вплив. Він був помітним ще до самого початку протистояння між українською владою та протестувальниками на Майдані Незалежності в Києві. росія була причетна до сильної політичної кризи, яка наростала в Україні після того, як український президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Вона відкрито виступала проти цієї угоди та зробила все можливе, щоб переконати Януковича приєднатися до Євразійського економічного союзу замість цього.

рф також посилювала свої зусилля для підтримки Януковича та його влади, яка застосовувала насильство проти протестувальників на Майдані, звинувачувала західні країни та Україну у провокаціях, а також заявляла, що Януковичу необхідно захищати свою країну від «фашистів» та «радикалів». Є інформація і щодо прямої участі російських спецслужб у кривавих подіях. Прикметною ознакою було розгортання насилля щодо цивільних, в тому числі журналістів та медиків. Після того, як Янукович залишив свій пост в лютому 2014 року, росія анексувала Крим та почала організовувати проросійські силові сепаратистські рухи на сході України. Це призвело до початку російсько-української війни, яка триває до сьогодні.

Під час Революції Гідності загинули та є Героями Небесної Сотні троє харків’ян: Зубенко Владислав Віталійович, Котляр Євген Миколайович, Паращук Юрій Григорович.

Владислав Зубенко був активним учасником подій Революції Гідності в 2013-2014 роках, підтримуючи протести на Майдані Незалежності в Києві. Разом з побратимами він щодня приходив на Євромайдан у Харкові. Після кривавих подій 18 лютого Владислав вирішив їхати до столиці. На кадрах із Інститутської задокументовано, як Владислав Зубенко, Юрій Паращук та Євген Котляр, накрившись щитами, піднімаються вгору, щоб забрати поранених. 20 лютого 2014 року, під час протистояння на Інститутській вулиці, Владислав був важко поранений. Помер 28 лютого 2014 року. Посмертно йому присвоєно звання Героя України з врученням ордену Золотої Зірки. На його честь названа вулиця в місті Харкові.

Євген Котляр був присутній на харківському Євромайдані з перших днів Революції Гідності та після побиття студентів відправився до Києва, де залишався до кінця з кількаденними перервами. Він записався до Третьої сотні та переважно чергував на барикадах біля Лядських воріт. Після початку мирного наступу негайно повернувся до Харкова, але ввечері 18 лютого повернувся до Києва та 18—19 лютого провів на Майдані, чергував і відбудовував барикади. Зранку 20 лютого Євген Котляр був поранений навиліт у шию та в стегно, коли він виносив поранених до готелю «Україна». На численних відео з Інститутської вулиці Євген у синьому спортивному шоломі та зеленому дощовику з металевим щитом прикриває винесення поранених та загиблих. Він отримав першу допомогу у холі готелю «Україна», але від отриманих ран помер в машині швидкої допомоги. Посмертно йому присвоєно звання Героя України з врученням ордену Золотої Зірки. На його честь названа вулиця в місті Харкові.

Юрій Паращук приїздив на Майдан з 1 грудня 2013 року. Він допомагав рятівникам, не маючи жодних захисних засобів, та брав участь у захисті барикад на Інститутській вулиці. Під час відступу силовиків, 20 лютого 2014 року, снайпер поцілив йому у потилицю, що призвело до смерті Юрія. Після смерті йому було присвоєно звання Героя України з врученням ордену Золотої Зірки. На його честь названа вулиця в місті Харкові.

Давайте пам’ятати про їхні жертви та вшановувати пам’ять Героїв Небесної Сотні, продовжуючи захищати Україну та працювати над тим, щоб наша країна була сильнішою та демократичнішою. Вони залишили свій слід у нашій історії, але наша місія — зробити все можливе, щоб їхня боротьба не пройшла даремно.

Нехай Герої Небесної Сотні завжди залишаються прикладом мужності та героїзму для нашого народу, а їхня пам’ять буде з нами назавжди. Слава Героям!