Історії
День Героїв України
Кожного року 23 травня Україна відзначає День Героїв. Це день, коли ми схиляємо голови перед тими, хто поклав своє життя за свободу, і висловлюємо безмежну вдячність тим, хто захищає нас просто зараз.

Історично День Героїв був заснований у 1941 році на Другому Великому Зборі Організації Українських Націоналістів (ОУН) на знак шани до видатних борців за волю України: Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, життя яких обірвалося саме у травні. Тоді цей день назвали Святом Героїв Революції.
Тривалий час у радянські роки це свято було під забороною, його святкували підпільно або в діаспорі. Після 1991 року свято почало набувати популярності, особливо в Західній Україні. Більш широко його стали відзначати після нападу росії у 2014 році.
Українське прагнення до волі — це безперервна боротьба. Існує чітка й нерозривна лінія, яка єднає епохи: воїни Київської Русі та козацтво, які століттями тримали щит Європи; герої Української революції та УПА — ті, хто воював за державність, коли весь світ здавався байдужим; герої Небесної Сотні, які показали, що за європейські цінності та гідність українці готові віддавати життя; сучасні захисники та захисниці, які знов тримають щит і гідно протистоять ворогу. Сучасні українські воїни на Бахмутському, Куп’янському чи Запорізькому напрямках — прямі нащадки козацької відваги та повстанської витривалості.
Повномасштабна війна докорінно змінила наше сприйняття багатьох речей, зокрема й поняття «Герой». Раніше герой сприймався як персонаж із підручника історії чи образ із гранітного постаменту. Сьогодні Герой став надзвичайно близьким, людяним і земним. Це твій колишній однокласник чи сусід, який, можливо, тримав СТО, дівчина-бариста, яка пішла на фронт бойовою медикинею, або вчитель історії, який тепер пише цю історію в окопі.
Ми зрозуміли, що героїзм має багато облич. Це рятувальник, який витягає людей з-під завалів; це волонтер, який під обстрілами везе допомогу; це лікар, який оперує в блекаут.
Героїзм — це свідомий вибір. Це не відсутність страху, це здатність діяти всупереч йому заради тих, кого любиш.
Війна змила весь пафос. Герої України сьогодні — це люди з плоті та крові, дуже втомлені, з невиспаними очима, але з залізною волею. Вони платять найвищу ціну — ціну власного життя та здоров’я — за те, щоб ми могли пити каву зранку, працювати, виховувати дітей і просто бути українцями на своїй землі.
День Героїв — це день живого болю, але водночас — день великої гордості та вдячності. Сьогодні наша найкраща подяка — це наша єдність, наша підтримка армії та наша щоденна праця заради Перемоги.
Слава Україні! Героям Слава!


