День гідності та свободи

«З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, постановляю:
1. Установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада…» УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №872/2014

Листопадові дні насичені початком знакових подій в історії України — 20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану/Революції Гідності.

Восени 2004 р. в Україні відбулись вибори Президента. Після 2 туру переможцем був оголошений провладний кандидат Віктор Янукович. Виборчий процес супроводжували численні фальсифікації та використання адміністративного ресурсу з боку тодішньої влади. Такі порушення виборчого права викликали протест у великої частини громадян України. Увечері, 21 листопада 2004 р., на майдані Незалежності у Києві зібрались близько 30 тисяч осіб та почали розгортати намети, які символізували регіони України. Також збирались невдоволені результатами виборів громадяни в інших містах та влаштовували мирні акції непокори. Ці події, з вечора 21 листопада по 24 січня, коли у Києві було остаточно розібрано наметове містечко, отримали назву «Помаранчева революція». Така назва обумовлена тим, що виборча агітація Віктора Ющенка — другого кандидата в Президенти України, була помаранчевого кольору. В результаті повторного голосування, 26 грудня, на президентських виборах переміг Віктор Ющенко. Події Помаранчевої революції засвідчили розвиток громадянського суспільства, спроможність захищати власний вибір та впливати на сьогодення та майбутнє держави.

Події Революції Гідності показали, що джерелом влади в Україні є народ. Суспільство яке не згодне з владною політикою, неправомірними рішенням і діями, консолідувалося навколо самостійного визначення вектора розвитку країни та виборювало гідність і свободу 94 дні з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р.

Станом на 2013 р. керівництво України здійснило всі кроки для підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 21 листопада 2013 р., коли більшість мешканців Європи й України чекали на підписання цього історично важливого документу, тодішній президент України Віктор Янукович призупинив на невизначений термін підписання угоди. Така позиція влади викликала протест у частини населення України, тому вже з 21 листопада 2013 р. у Києві почали виникати перші протестні акції. Найбільша з них — студентський протест на майдані Незалежності. У ніч з 29 на 30 листопада бійці спецпідрозділу міліції «Беркут», з застосуванням сили, розігнали студентство, що викликало обурення громадськості та призвело до збільшення кількості протестувальників. Протести розгорталися у різних містах і переросли у революцію, яка отримала назву «Революція гідності».

Протягом Революції гідності протистояння майданівців з силовиками набувало різної інтенсивності. Загострення відбулося після прийняття 16 січня 2014 р. «диктаторських законів», які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. 22 січня 2014 р., на День Соборності України, від куль снайперів загинули перші учасники протесту — білорус Михайло Жизневський і вірменин Сергій Нігоян.

18 лютого увечері почався штурм Майдану за участі внутрішніх військ і спецпідрозділів міліції. У сутичках загинули та отримали смертельні поранення 29 осіб, близько 500 було поранено. Найбільші людські втрати стались 20 лютого 2014 р. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж півсотні протестувальників. Надвечір цього дня, 20 лютого 2014 р., Верховна Рада України прийняла постанову про припинення силової операції у Києві та про повернення всіх силовиків у місця постійної дислокації. Вже 22 лютого 2014 р. Верховна Рада України 328 голосами народних депутатів усунула Віктора Януковича, який втік, з посади Президента України.

Під час Революції Гідності у Києві загинули 107 Лицарів Майдану, їх назвали Героями Небесної Сотні. Серед них і троє харків’ян: Юрій Григорович Паращук, Владислав Віталійович Зубенко та Євген Миколайович Котляр. Пам’ятаємо.

Кожна з революцій незалежної України засвідчила високу консолідацію суспільства у захисті держави, свободи і гідності та громадянську позицію у протистоянні російському впливові. Отриманий досвід, його опрацювання та усвідомлення, і сьогодні надає сили у боротьбі з ворожою агресією під час повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Нас не подолати! Шануймося. Слава Україні! Героям Слава!