Історії
День пам’яті Героїв Крут
Сьогодні, 29 січня, ми вшановуємо пам’ять юних українців, які стали на захист такої ж молодої Української Народної Республіки.
29 січня 1918 року біля станції Крути відбувся бій між військами більшовицької Росії та частинами війська УНР. Українське командування на цей напрямок направило загони, сформовані зі слухачів Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, та військовою дисципліною. В загоні був сформований студентський курінь, куди записувалися студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу.
У бою під Крутами, який тривав 6 годин, українські оборонці призупинили наступ противника. Намагаючись не потрапити до оточення, вони прийняли рішення відступати до станції й рухатись в бік Києва, руйнуючи за собою колії та мости. Але одна студентська чота заблукала у темряві й повернулася до станції Крути, коли та вже була зайнята ворогом. Поранених більшовики посадили в поїзд і відправили у Харків, аби показати свою гуманність. А решту — 27 полонених студентів та гімназистів — розстріляли на станції. Наймолодшим полеглим виповнилось по 16 років.
На той час у Києві про цей бій нічого не знали. Але він мав велике значення — затримавши ворога на чотири дні, молоді захистники дали змогу українським дипломатам укласти Брест — Литовський мирний договір, який на той час врятував українську державність.
Уже в березні 1918 року, за рішенням Центральної Ради тіла полеглих студентів було перевезено до Києва та перепоховано на Аскольдовій могилі, що стала місцем пам’яті та сили. Сьогодні поруч із Героями Крут поховані сучасні Герої: Марко Паславський, Олександр Клітинський, Андрій Пильщиков «Джус» та Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі».
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Їхній приклад надихає нас і сьогодні, коли наша країна знову веде боротьбу за свою свободу. Пам’ятаючи про героїв Крут, ми повинні розуміти, що наша боротьба — це продовження їхнього шляху.
