ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Професійне свято соціальних працівників було засновано в 1999 р. Указом Президента України Л. Кучми № 374/99 від 13.04.1999 р.

Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту, зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин.

Соціальна сфера є важливою складовою забезпечення життєдіяльності суспільства. Вона сприяє постійному розвитку людини, її здібностей та самореалізації, формуванню певного рівня життя у суспільстві, реалізації людських здібностей і соціальних інтересів людини, задовольняє різноманітні соціальні потреби як кожного громадянина, так і суспільства загалом, а відповідно сприяє відтворенню людського капіталу і зростанню рівня добробуту у суспільстві.

Соціальний працівник — професія, пов’язана з багатьма стереотипами. Про неї чомусь не прийнято багато писати. До неї немає такого ж трепетного ставлення як до вчителів чи медиків. А між тим, соціальний працівник — це людина, яка рятує життя і вчить життю одночасно. Янголи-охоронці, які приходять у найважчі моменти життя. Вони пам’ятають імена і навіть дати народження своїх підопічних. Часом їм доводиться протистояти серйозним викликам, але вони не втрачають любові і оптимізму, готові ділитися своїм часом чи вночі розповідати клієнтці рецепт борщу.

Надання соціальних послуг є одним із основних напрямків системи соціального захисту нарівні з виплатою грошової соціальної допомоги. Спектр цих послуг є досить широким — від послуг з догляду вдома, різноманітної допомоги з подолання тих чи інших складних життєвих обставин до комплексних медико-соціальних послуг, що передбачають проживання людини у спеціалізованій установі.

Люди, які отримують соціальні послуги, з тих чи інших причин (або їх комплексу) — як вік, самотність, захворювання, соціальні негаразди, бідність тощо — перебувають у вразливому становищі, а отже, ще менш стійкі до різноманітних криз. Людина, яка не може самостійно покинути своє помешкання або піклуватися про себе чи своїх дітей і фактично залежить від сторонньої допомоги, в ситуації військової загрози опиняється у фактично беззахисному становищі. Для сімей, у яких один чи обоє з батьків страждають від наркотичної залежності та/або мають місце складні стосунки чи насильство, ті виклики, які приносить війна, можуть бути дуже складними.

Війна з рф стала справжнім викликом для соціальної сфери в Україні. А соціальні служби та їх працівники показали себе справжніми героями, які під час ракетних обстрілів евакуйовували пацієнтів психоневрологічних інтернатів, геріатричних пансіонатів для ветеранів, вивозили із зони бойових дій вихованців дитячих навчальних закладів інтернатного типу, дитячих будинків-інтернатів, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів реабілітації дітей з інвалідністю. В умовах війни також постали перед серйозним викликом — як убезпечити всіх, хто там працює і проживає, а також по можливості продовжувати надавати належний догляд і забезпечити гідні умови проживання для своїх підопічних.

Після евакуації в більш захищені місця підопічні закладів соціального піклування, у тому числі ті, хто потребує паліативного/хоспісного догляду, бути забезпечені всім необхідним і належними умовами проживання, які їм забезпечили місцеві соціальні служби та працівники.

За перші два тижні війни за кордон (зокрема до Німеччини, Італії, Швейцарії, Туреччини) та у західні регіони було евакуйовано більше 10 тисяч дітей із вразливих категорій, а також велика кількість прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Особливо гостро під час війни стала проблема обслуговування пацієнтів на дому. По соціальні послуги з догляду вдома звертаються люди, які в силу різних обставин — наприклад, інвалідності, проблем зі здоров’ям, похилого віку — не можуть самостійно піклуватися про себе і потребують допомоги. Залежно від потреб людини допомога може бути різною: від купівлі продуктів і приготування їжі до допомоги з індивідуальною гігієною чи оплатою платежів. Частина людей, які отримують послуги з догляду вдома, не можуть самостійно залишити своє помешкання, а частина — і пересуватися всередині квартири. Хоча в умовах війни різко зменшилася кількість соціальних працівників, обслуговування даної категорії населення продовжилося. За допомогою бізнесу та волонтерських організацій ця категорія населення отримає продуктові набори, ліки, всі необхідні послуги.

Величезну роботу проводять сьогодні соціальні працівники по реєстрації, розміщенню та всебічної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які були змушені втікати із своїх домівок в наслідок бойових дій. Робота всіх соціальних служб сьогодні відбувається 24/7. Спрощена процедура застосовується до різних видів послуг, зокрема і до тих, що передбачають надання місця проживання. Наразі для прийняття рішення про надання послуг достатньо лише заяви від людини, яку вона може подати навіть і після того, як її безпосередньо було влаштовано у закладі, де вона одразу може задовольнити базові потреби й отримати необхідний догляд. Потрапити до закладу за спрощеною процедурою можна і без документів — передбачається, що соціальні працівники надаватимуть допомогу з відновленням.

Швидкість та злагодженість у прийнятті рішень про надання допомоги, відкритість та професіоналізм, людяність та чуйність соціальних працівників найбільше проявилися під час війни.

Завдяки повсякденній злагодженій роботі цих людей мільйони жителів України своєчасно отримують соціальні виплати й допомоги, субсидії та пільги. Соціальні працівники стали опорою й підтримкою для сотень тисяч українців. Соціальна робота — кропітка, відповідальна та дуже важлива для всього суспільства.

Шановні соціальні працівники! Стабільність життя країни в умовах війни тримається й на ваших плечах. Усі жителі нашої країни відчувають ваше піклування. Ваша праця скромна і не завжди помітна, але завжди сповнена душевного тепла і зігріта співчуттям та любов’ю до ближнього. Бажаємо, щоб вам завжди вистачало сили, витримки та професіоналізму для подолання всіляких перешкод у справі поліпшення соціального захисту тих, хто його потребує.

У цей день хочеться сказати спасибі кожному соціальному працівнику за щоденну нелегку працю. Нехай заслужена повага від людей надає вам сили, нехай все намічене виконується. Дякуємо за сумлінність, готовність завжди підтримати й допомогти. Ви міцно тримаєте наш соціальний фронт. Переможемо! Все буде Україна!