ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Під час російсько-української війни День Соборності є маркером, який привертає увагу до знакових подій історії України та спонукає все ж згадати, що саме в єдності українських територій та українців майбутнє, тому її необхідно оберігати і зміцнювати. Сама ідея об’єднання була актуальною в різні історичні періоди, але остаточно сформувалася в XІХ ст., коли гостро постало питання збереження національної та культурної ідентичності українців розділених у межах Російської та Австро-Угорської імперій. У цей час яскраво проявляються представники культури, політики, освіти, створюються організації з баченням української державності. Утворення УНР та ЗУНР, у першій чверті ХХ ст., ознаменували новий етап українського державотворення та боротьби. 22 січня 1918 р. IV Універсалом була закріплена незалежність УНР і прописана ціль — об’єднання всіх українців у кордонах однієї держави. У ЗУНР також, через очолювану Євгеном Петрушевичем Українську Національну Раду, проговорювали втілення ідеї Соборності. Ці наміри були здійснені, спочатку укладеним 1 грудня 1918 р. у Фастові Передвступним договором, надалі його офіційним затвердженням 3 січня 1919 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ) й остаточним оформленням у Києві 22 січня 1919 р. Урочисте проголошення Злуки УНР і ЗУНР у єдину державу відбулося того ж дня на Софійській площі в Києві.

«…Од нині во-єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Од нині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Од нині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду…». 22 січня 1919 року, м. Київ. Універсал Директорії Української Народньої Республіки.
Цей історичний документ і сьогодні нагадує, що українці самостійно здатні вирішувати свою долю без сторонніх зазіхань.

На жаль, надалі українцям не вдалося зберегти державу, але лишилась ідея, досвід та прагнення. Станом на 1939 р. українські землі остаточно були окуповані радянською владою. Саме в цей рік 22 січня в місті Хуст відбулося перше офіційне відзначення Дня Соборності. На той час місто було столицею Карпатської України (автономії в складі Чехословаччини). Але й Карпатська Україна була цього ж року окупована Угорщиною. Про події святкувань згадує громадський та культурний діяч Ґренджа-Донський Василь Степанович.

«…Від самого ранку поїзд за поїздом вбігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників.Тисячки возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячки синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т.д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборности, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на устах…». Щастя і горе Карпатської України. Щоденник. Том 8. 22 січня 1939 року.

Після відновлення незалежності України це свято встановлене на офіційному рівні Указом Президента «Про День соборності України» від 21 січня 1999 р. № 42. Але народне волевиявлення щодо єдиної, неподільної та незалежної держави було здійснене ще 21 січня 1990 р. з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки у вигляді акції «Живий ланцюг (Українська хвиля)» від Івано-Франківська через Львів до Києва. На сьогодні акція єднання, як символ соборності, нескореності, єдності українців в усьому світі, відбувається не тільки в різних куточках України, а й за кордоном.

Українська держава пройшла складний шлях становлення і відродилася завдяки людям, які прагнули єдності та втілення ідей самостійної України. І сьогодні боротьба триває. Тримаємося разом, адже єдність — це наша сила й міць, а Соборність — єдина, неподільна, незалежна держава Україна.

Зі Святом!