День спротиву Автономної Республіки Крим: символи, боротьба та надія

«...Та навіть у горі й печалі
ще шепочу уперто: «Вір!
Я повернусь у рідні далі —
до кипарисів, моря, гір!
Мій ятаган достатньо гострий,
й віщо гримить, (ти чуєш?), грім,
Вітчизни милий Божий острів —
гюзель Кірім, ватан Кірім!»
«Я кипарисів кілька ось стрів…» (переклад О. Гончаренка), автор Ісмаїл Гаспринський (видатний культурний діяч, просвітитель, реформатор, розпочав відродження кримських татар, як народу з давньою державницькою історією).

26 лютого 2026 р. — 12 років спротиву тимчасовій окупації Автономної Республіки Крим, боротьби, надії, віри. 26 лютого 2014 р. на заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі кримських татар, українців та проукраїнських громадян півострову, які вийшли до Верховної Ради Криму, стали рушійною силою спротиву окупації.

Наприкінці лютого та початку березня 2014 р. Сімферополем у єдності майоріли прапори — державний прапор України та кримськотатарський прапор. Тисячі людей виступили за збереження цілісності українських територій. На шану та повагу щорічно 26 лютого Україною, над різними Обласними державними адміністраціями, піднімають національний прапор кримських татар у знак солідарності та підтримки спротиву кримськотатарського народу.

Поневолення російською імперією кримських татар відбувається ще з кінця XVIII ст., спротив якому тривав постійно, а активний спротив був висловлений у прагненні власного державотворення вже під час Першого Курултаю кримськотатарського народу — національного з’їзду 1917 р. у Бахчисараї.

Державний, громадський та політичний діяч, кримськотатарський національний лідер, поет Номан Челебіджіхан, був одним з організаторів Першого Курултаю та виступав за створення автономної Кримської держави. Заарештований більшовиками у січні та розстріляний 23 лютого 1918 р. у Севастопольській в’язниці. Саме він є автором вірша «Ant etken!» («Я присягнувся!»), який став національним гімном кримських татар.

Батальйон імені Номана Челебіджіхана — кримськотатарське громадське формування, яке виникло на початку 2016 р. під час блокади адмінмежі з окупованим Кримом. Після повномасштабного вторгнення росії на територію України в складі ЗСУ виник добровольчий бойовий підрозділ із такою ж назвою. І до сьогодні окупанти переслідують, затримують та судять військовослужбовців батальйону.
Тривав спротив й у русі кримських татар за повернення до Криму після злочинної депортації радянською владою в 1944 р. — Кримськотатарському національному русі 1950–1980-х рр., під час подій «самоповернення» на землю пращурів — додому 1980–1990-х рр., скликанням Другого Курултаю в 1991 р. та виборам представницького органу — Меджлісу кримськотатарського народу.

Рушійною силою процесу повернення додому були люди. Голодування, пікети, мітинги, акти самоспалення. Рух розгорнули в Узбекистані, потім у Казахстані, Таджикистані, Киргизстані та росії. Учасники руху зазнавали переслідувань та репресій. Серед них відомі активісти та правозахисники Мустафа Джемілєв, Ілля Габай, Петро Григоренко, Решат Джемілєв, Юрій Османов, Роллан Кадиєв та багато інших.

Анастасія Лузан, [25.02.2026 16:03]
Крим — це Україна! Ці слова закарбовані в голосі, слові й підтверджені діями та здобуті ціною життя. Першою жертвою російської агресії в Криму став кримськотатарський активіст Решат Аметов. 3 березня 2014 р. він вийшов на головну площу Сімферополя на одиночний пікет. Його незаконно затримали і зв’язок із ним обірвався. Тіло із численними слідами катувань було знайдене 15 березня біля села Земляничне Білогірського району АРК. Як повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр станом на 2026 р. 511 політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними «справами» за період окупації Криму, 276 із них — представники кримськотатарського народу.

16 березня 2014 р. відбувся псевдореферендум про статус Криму. З березня 2014 р. Крим перебуває під тимчасовою окупацією росії. Це початок російсько-української війни. Але, «Крим — це Україна» — сказала світова спільнота у 2014 р. і це так і є у 2026 р. попри намагання ворога змінити ситуацію.

«З метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території — в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей постановляю:
1. Установити в Україні День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначати щороку 26 лютого…». Указ Президента України № 58/2020, м. Київ 26 лютого 2020 р.

У єдності українського народу сила й міць, воля, незалежність та майбутнє. Тисячі кримських татар у 2014 р. і сьогодні сказали: «Крим — це Україна!». Спротив російській окупації триває щомиті, надскладний кількасотлітній бій, який має завершитись перемогою і поверненням додому.