День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

«З метою вшанування мужності і героїзму громадян України,які проживають на тимчасово окупованій території — в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, знагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участюкримських татар, українців та представників інших національностей постановляю:
1. Установити в Україні День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначати щороку 26 лютого...». Указ Президента України № 58/2020, м. Київ 26 лютого 2020 р.

Історія зазіхання росії на АР Крим почалася відразу після здобуття Україною незалежності. Перший конфлікт агресор спровокував у 1992 р., коли російська влада визнала Указ ВР СРСР, яким було включено Крим до складу УРСР таким, що не має юридичної сили. З 1992 до 1994 рр. також розгорнулася «війна указів» президентів росії та України за Чорноморський флот. У цей час проросійські сили розхитували ситуацію на півострові і майже досягли своєї мети. Для збереження територіальної цілісності України, ситуація потребувала вирішення українською владою. Тому, були проведені стабілізуючі заходи з залученням Національної гвардії України та прикордонних військ.

19 лютого 1954р. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». 26 квітня того ж року Верховна Рада СРСР законом «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» затвердила указ Президії і внесла відповідні зміни до статті 22 і 23 Конституції СРСР.

Але ворог на цьому не заспокоївся і вже 2003 року продовжив вивчати реакцію України та світу на привласнення частини української території, зокрема, острова Тузла. Цього разу українська влада діяла активніше й конфлікт вдалося вирішити. Хоча, росія продовжила надалі вважати територію острову «невизначеної територіальної приналежності».

З 2004 р. агресор виношує плани із захоплення влади в Криму і відповідно діє, але протидія української сторони стає більш рішучою. Так тривало до 2010 р., до президентства В. Януковича, коли Україна відчула проросійський вплив в управлінні.

З 2010 до 2014 рр. росія активно проводить підготовку до окупації частини України — Кримського півострова, яка розпочнеться 20 лютого 2014 р., коли до Криму увійдуть російські військові без розпізнавальних знаків, яких підтримуватиме військово-морський флот рф та озброєні незаконні формування.

Законом України №685-VIII «Про внесення змін до деяких
законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено датою початку російської окупації.
Уже з 27 лютого адміністративні будівлі будуть зайняті росіянами. 16 березня 2014 р. відбудеться псевдореферендум про статус Криму. Захоплення військових частин та суден ВМС України триватиме до 25 березня.

З березня 2014 р. Крим знаходиться під тимчасовою окупацією росії. Ці події були початком російсько-української війни, яка триває до сьогодні. Світова спільнота визнала незаконною та протиправною окупацію частини суверенної держави Україна –Криму.

26 лютого 2025 р. — 11 років спротиву тимчасовій окупації Криму. Жителі Криму 11 років чинять спротив окупантам попри переслідування, репресії, залякування, насильницькі викрадення, вбивства та політично вмотивовані переслідування. Саме тисячі кримських татар, українців та проукраїнських громадян півострову, які вийшли до Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 р. на заклик Меджлісу кримськотатарського народу, стали рушійною силою спротиву окупації. І сьогодні, у щоденній праці, на полі бою, творами мистецтва, діями, мріями ми продовжуємо говорити всьому світу, що Крим — це Україна.