ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО

Дивовижний процес виробництва фільму захоплював людей, але не менш захопливим став його спільний перегляд, а особливо на великому екрані. Вперше публічний показ сеансу «синематографу» братів Люм’єр відбувся в паризькому «Гранд кафе» 28 грудня 1895 р. Але, перші фільми збирали публіку раніше, щоправда, вони не були кінострічкою ні за технологією братів Люм’єр, ні тим паче у сучасному розумінні. Це були так звані «туманні картини» — швидкозмінне зображення проєктувалося на біле тло за допомогою «чарівного ліхтаря» і супроводжувалося це дійство клубами диму. 1888 р. Харків відвідав одеський винахідник К. О. Краузе і містяни мали змогу побачити такі «туманні картини». 1896-1897 рр. збільшується кількість публічних кіносеансів в різних містах України. 7 липня 1896 р. у саду Комерційного клубу в Харкові вперше показали кіно. Також, у Харкові демонстрували значну кількість винаходів синематографа на публічних заходах, якісь з них мали успіх, а якісь викликали розчарування у відвідувачів. 2 грудня 1896 р. Альфред Федецький влаштував кіносеанс в оперному театрі Харкова і ця подія викликала у публіки захоплення, зокрема і через технічне вдосконалення процесу показу. У січні 1897 р. у залі оперного театру відбулась перша демонстрація синематографа саме братів Люм’єр.

Поступово кіно все більше приваблює глядача. З 1900-х рр. ілюзіони з’являються у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Полтаві та інших містах. Почали розробляти перші правила роботи кінотеатрів, які остаточно сформувалися та вийшли на законодавчий рівень аж у 1914 р. У Харкові кінотеатри активно відкривалися з 1906 р. У 1908–1909-х рр. в Україні починають відкриватися кінотеатри, споруджені за спеціальними проєктами. Один із перших — «Боммер», з’явився у Харкові у 1908 р.

За радянського періоду мережа кінотеатрів та місць кінопоказу шириться, швидше в містах та повільно в сільській місцевості. Кіно демонструють в кінотеатрах, літніх кінотеатрах, будинках та палацах культури, сільських клубах та хатах-читальнях тощо, пересувні кіноустановки сприяють розповсюдженню кіно. В 1930-х рр. демонструється українське звукове кіно. Сплеск будівництва кінотеатрів відбувся в 1950-1960-х рр. Впроваджуються широкоформатні покази зі стереозвуком у Києві, Харкові, Одесі. В 1958 р. у Києві відкрито перший панорамний кінотеатр — «Кінопанорама». Поза екраном розгортається трагедія українського кіно, коли яскраві творчі періоди та набутки 1920-х та в 1960-х рр. були пригнічені, митці знищені, а радянська пропаганда розгорталася кінотеатрами. Також зменшувався прокат закордонних фільмів, частина українських фільмів не отримувала належного просування, спотворювались через цензуру чи взагалі не виходила на екран.

Станом на 1990 р. в Україні працювало 27,2 тис. кіноустановок. За відновлення незалежності України, встановлена система публічного показу фільмів втратила актуальність через економічні труднощі, розвиток технологій, переформатування кінотеатрів з великих на багатозальні тощо. Все менша кількість людей відвідувала кінотеатри. Одночасно українське кіно отримує новий подих і переміщується на телеекрани, а згодом на відеоплатформи та онлайн-кінотеатри. Станом на початок 2014 р. працювало 466 кінозалів, однак через тимчасову окупацію АР Крим та військову агресію російської федерації на сході України втрачено 82 кінозали.

За даними опитування дослідницької компанії Gradus Research у 2023 р. 33% українців регулярно дивляться українські фільми, а лише 14% опитаних відвідують кінотеатр через безпекову ситуацію. З огляду на збільшення кількості українських кінострічок в прокаті та зростання зацікавлення аудиторії, навіть у складні часи війни українське кіно твориться, а глядач все більше цікавиться власною історією, культурою та кіномистецтвом.

Кіно — це мистецтво, яке захоплює, дивує, спонукає до роздумів, рефлексій та споглядання, занурює у дивовижні світи, викликає емоції, лишає незабутні враження та зберігає пам’ять, це терапія та розрада, це документ часу. Війна змінила життя українців, але не забрала цікавість до дивовижного світу на екрані. І зараз у прифронтовому Харкові можна подивитися українські та закордонні ігрові і документальні фільм в кінотеатрі чи вдома, долучитися до перегляду та обговорення фільмів у тематичних спільнотах, ще теплими вечорами доєднатися до перегляду кінострічок просто неба. Сьогодні українське кіно єднає та розповідає світу про нас. Пізнавайте українське кіно.

З Днем українського кіно!