ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

Українська мова — одна з головних цінностей нашого народу, наша гордість і скарб, наша зброя за свободу та незалежність, ДНК нації. Українська мова, яку неодноразово забороняли і намагалися викорінити, а над її носіями вчиняють геноцид, лунає сьогодні на всіх континентах та закликає світ боротися з агресією та тероризмом. Тому сьогоднішнє свято української писемності та мови мали для всіх нас особливий зміст.

Історія Дня української писемності та мови бере свій початок у 1997 р. з Указу президента України Л. Кучми № 1241/97, який був виданий на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». До цього року свято відзначалося 9 листопада у день пам’яті давньоруського літописця Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Історики вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Але з 2023 р. у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам’яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ №455/2023 про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня.

В День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, щорічна кількість учасників якого сягає понад 5 мільйонів з 20 країн світу.

Цього дня також відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, що видають україномовну літературу, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

З 2000 р. щороку у День української писемності та мови відбувається Національний радіодиктант. Усі охочі можуть до нього приєднатися та перевірити свої знання з української мови.

Радіодиктант у 2023 році відбудеться 27 жовтня з 11:00 до 12:00 години.

Радіодиктант звучатиме на хвилях Українського радіо та Радіо Культура. Також його наживо транслюватимуть в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на YouTube-каналі Українського Радіо і на Facebook-сторінках Суспільного.

Цього року радіодиктант слухати онлайн можна буде на таких платформах:
• у прямому ефірі Українського Радіо і Радіо Культура;
• у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на Youtube-каналі Українського Радіо;
• на Facebook-сторінці Суспільного.

Текст для радіодиктанту 2023 р. написала українська перекладачка і поетеса Катерина Калитко. Називається він «Дороги України». Читати диктант буде актор театру і кіно Олексій Гладковський. відомий за роллю Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».

Писати текст радіодиктанта можна від руки на будь-якому аркуші паперу. Перед текстом вкажіть повне ПІБ. Потім надішліть лист з текстом поштою на адресу: Київ 1001, Хрещатик, 26 (гриф дати написання має бути не пізнішим за 29 жовтня), або сфотографуйте текст і відправте фото на електронну пошту rd@ukr.radio до 11: 00 30 жовтня.

У понеділок 30 жовтня об 11:00 за Києвом опублікують правильний текст радіодиктанту, за яким кожен зможе перевірити себе. Відразу після перевірки всіх робіт оголосять переможців — зазвичай це відбувається протягом 2 місяців.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ:

Точна дата виникнення української мови не встановлена, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тис. до н. е. й походить із санскриту та праслов’янської мови.

448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського царя Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва», що вважається першою згадкою українських слів.

Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова. До наших часів дійшов лише один примірник книги, знайдений 1927-го в Римі, який зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

Українська мова офіційно визнана літературною після видання у 1798 р. «Енеїди» І. П. Котляревського, якого вважають основоположником нової української мови.

Відповідно до даних НАН України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тис. слів. За лексичним запасом найближчою до української є білоруська (84% спільної лексики), польська (70%), сербська (68%), словацька (68%), російська (62%). Найбільше спільних рис в української з верхньолужицькою та білоруською (29 спільних рис), нижньолужицькою (27 рис), чеською та словацькою (23), з російською (лише 11).

Українська мова входить у 30-ку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською — близько 45 мільйонів. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова «hreczka» — гречка, «chory» — хворий, румунської «stiuca» — щука, «holub» — голуб, тощо).

Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 р., його перекладали на різні мови 147 разів.

Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

На відміну від інших східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій і санскритській граматиках.

В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату для боротьби зі шкідниками).

В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

В українській мові є три форми майбутнього часу?! Нумо згадувати разом — проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

В українській мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Найстарішою українською піснею вважають баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський — свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

В українській мові назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

Народна пісня «Щедрик», найбільш відома в обробці українського композитора Д. Л. Леонтовича, здобула всесвітню популярність. Безліч разів вона звучала у популярних фільмах та серіалах, але далеко не всі знають, що Carol of the bells — це англомовна версія нашої різдвяної пісні «Щедрик».

У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною в Кубанській Народній Республіці.

Найдавніші, документально зафіксовані, українські поетеси — Анисія Парфенівна та Анна Любовичівна, які жили орієнтовно в ХVІІ ст.

Для розмови на побутовому рівні звичайній людині вистачить дві — три тисячі слів.

За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США, округ Кук штату Іллінойс, в якому проживає близько 5,5 млн. населення, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

У 1933 р. з ідеологічних міркувань з українського правопису вилучили букву «ґ». Радянська влада вважала, що українці за допомогою цієї літери намагаються наблизитися до західного стилю мови і віддаляються від російської мови. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути «ґ» в абетку. Букву повернули в алфавіт в 1990 р.

Українську мову намагалися заборонити багато разів — найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішими документами про заборону української мови вважаються Указ Петра І 1720 р., Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський акт 1876 р. якими влада намагалася русифікувати українців.

Дуже важливою частиною української мови є її діалекти — унікальні для кожного регіону. Разом з вивченням літературної норми української мови важливо також пам’ятати і зберігати особливості свого діалекту.

Важливою частиною українського фольклору є народні казки. Найдавнішими українськими казками вважаються «Пан Коцький», «Солом’яний Бичок», «Котигорошко», «Дівчина і Місяць», «Ох», «Івасик-Телесик».

Українська мова — символ української державності та нашої перемоги., Українська мова сьогодні відіграє основну консолідуючу роль у державі та є важливим чинником національної безпеки України!

Не буде української мови — не буде України як держави! Збережемо українську мову — збережемо Україну!!! Все буде Україна!!!