День військ зв’язку Збройних Сил України

День військ зв’язку Збройних Сил України, ми святкуємо щороку 8 серпня. Це свято було встановлене Указом Президента України у 2000 році. Дата святкування вибрана не випадково, в далекому 1920 році, саме 8 серпня, вперше почали навчати українських військових зв’язківців. Проходило це навчання в Києві на базі Костянтинівського юнкерського військового училища.
Військовий зв’язок — це передача інформації від розвідувальних та інших частин, що контактують з противником, і засоби здійснення командування шляхом передачі наказів і вказівок командирів підлеглих. Таким чином, ця інформація містить в собі всі засоби передачі повідомлень, наказів і звітів, як в польових умовах, так і на морі.

Історія військового зв’язку

Посланці використовувалися на війні з давніх часів і досі є цінним засобом зв’язку. Олександр, Ганнібал і Цезар розробили складну систему ретрансляторів, за допомогою яких повідомлення передавалися кінними посильними, що рухаються на максимальній швидкості. Таким чином, вони могли підтримувати зв’язок зі своєю Батьківщиною під час своїх військових походів і передавати повідомлення з дивовижною швидкістю.

Чингісхан в кінці XII століття не тільки наслідував своїм військовим попередникам, створивши велику систему посильних, а ще й використовував поштових голубів в якості посильних.

У міру того як він просувався до своїх завоювань, він встановлював голубині ретрансляційні пости по всій Азії й більшої частини Східної Європи. Таким чином, він міг використовувати цих посланців для передачі інструкцій у свою столицю для управління своїми далекими володіннями.

До кінця 18 століття європейські армії використовували візуальну телеграфну систему, розроблену Клодом Шаппа, з використанням семафорних веж або жердин з рухомими кронштейнами. У 1833 році прусська армія поклала такі обов’язки по візуальному телеграфу на інженерні війська.

У той час як ці елементарні методи передачі сигналів розвивалися на суші, аналогічний розвиток відбувалося і на морі. Рання сигналізація між військово-морськими судами здійснювалася заздалегідь узгодженими повідомленнями, переданими прапорами, вогнями або рухами вітрила. Коди були розроблені в 16 столітті й ґрунтувалися на кількості й положенні сигнальних прапорів і ліхтарів або на кількості пострілів з гармат.

Попри перші новаторські зусилля на суші й на морі, справжній розвиток сигнального зв’язку на війні відбулося тільки після винаходу електричного телеграфу Семюеля Ф. Б. Морзе. Успішно продемонструвавши електричний зв’язок між Вашингтоном, округ Колумбія, і Балтімором в 1844 році, він представив абсолютно нові засоби швидкої передачі сигналів.

За винаходом телефону в 1876 році не відразу пішло його прийняття і пристосування для використання у військових цілях. Ймовірно, це було пов’язано з відсутністю переконливого стимулювання війни й з тим, що розвиток міжміського телефонного зв’язку не було досягнуто протягом багатьох років.

Ближче до кінця XIX століття з’явилося нове засіб військово-сигнального зв’язку — бездротовий телеграф, або радіо. Великі держави у всьому світі швидко побачили прекрасні можливості для військової й військово-морського зв’язку. Розвиток відбувався швидко і безперервно, і до 1914 року він був прийнятий і широко використовувався всіма арміями й флотами світу.

Військовий зв’язок у Першу світову війну

На період початку Першої світової війни, організація й ефективність армій сильно відрізнялася.
У міру того як війна прогресувала, лунали голоси про потреби в поліпшених електричних комунікаціях з набагато більшою пропускною спроможністю для більших підрозділів і необхідності зв’язку всередині полків.

Незабаром були розроблені нові телефони й комутатори, а вже існуючі були вдосконалені. З різних сторін з’явилася складна система телефонних ліній, що складається з тисяч миль проводів. В тилу протистоянь армій виникли полюсні лінії з безліччю перекладин і ланцюгів, а закопані кабелі та проводи були прокладені в ретельно продуманих системах траншей.

Таким чином, електричний зв’язок у формі телефону і телеграфу поступово поширився на більш дрібні підрозділи..

Новий елемент, літак, представлений в Першу світову війну, відразу створив проблему зі зв’язком. Протягом більшої частини війни зв’язок між землею і повітрям було складно налагодити. Для посилання звітів пілот повинен був приземлитися або скинути повідомлення, а сам він отримував інструкції в повітрі зі шпальт білої й чорної тканини, які називаються «панелями», розкладених у відкритому полі відповідно до заздалегідь підготовлених креслень.

Було докладено багато зусиль для використання радіотелеграфу і радіотелефону між літаками й наземним штабом. На завершальному етапі війни багато літаків були оснащені радіо, але їх обслуговування ніколи не було задовольнити або надійним і мало впливало на бойові дії.

Ще одним великим досягненням в області комунікацій, які виникли й почався в період між Першою і Другою світовими війнами, була частотна модуляція (FM) радіо.

Зв’язок у роки Другої світової війни

Радіорелейний зв’язок став видатним досягненням в галузі зв’язку під час Другої світової війни

Була розроблена система ретрансляції за допомогою радіотелетайпа, за допомогою якої оператор-радіотелетайп міг передавати повідомлення по телетайпу безпосередньо командиру в будь-яку точку військових дій.

Крім того, була розроблена система проведення конференцій по телетайпу. Ці конференції, названі «телеконси», які дозволяли командиру або його штабу на кожному кінці переглядати на екрані вхідні повідомлення телетайпа з тією ж швидкістю, з якою були отримані символи. Питання і відповіді можна було швидко передавати через тисячі кілометрів.

Військові служби добре засвоїли зі свого військового досвіду важливість наукових досліджень і розробок у всіх областях, включаючи комунікаційну електроніку. Були досягнуті успіхи в можливостях зв’язку дротових і радіорелейних систем, а також в поліпшених електронних засобах навігації.

Сучасність і зв’язок

З початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, спостереження за зоною бойових дій радикально розширило звичайні методи розвідки

Система виявлення цілей з електронним управлінням для виявлення військ або транспорту противника на землі або в повітрі розроблялася з використанням оптичного, звукового, фотографічного, інфрачервоного і радіолокаційного обладнання. Інформація, зібрана цими пристроями на великому фронті противника, може бути зібрана в електронному вигляді й показана в штабі, де бойовий командир може швидко оцінити обставини й прийняти тактичні рішення.

Війська зв’язку є ключовою ланкою в забезпеченні обороноздатності України, тому в День військ зв’язку, ми вітаємо всіх військових–зв’язківців, бажаємо їм щастя, здоров’я, безперебійного зв’язку і мирного неба над головою.

Так само, ми віддаємо данину шани тим зв’язківцям, які поклали своє життя за мир і спокій на нашій землі.

Слава Україні! Героям Слава!