День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України/International Day of Innocent Children Victims of Aggression 4 червня

Це несправедливо й так не має бути, коли гинуть діти під час війни. Діти, які вже ніколи не побачать цього сонячного червневого ранку, не відчують запах цвіту липи, не наповнять щасливим галасом вулиці міста, не зустрінуться з друзями, а рідні не обіймуть їх. Так не має бути, нагадує пам’ятник присвячений дітям, які загинули через збройну агресію росії і гинуть.Так не має бути звучить у дописах соціальних мереж та заходах з вшанування пам’яті в Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії 4 червня.

Діти беззахисні перед різними видами агресії. І до сьогодні складно підрахувати загальну кількість дітей, які загинули у війнах, збройних конфліктах, під час голодів, геноцидів. Досить тривалий час світовою спільнотою розроблялося розгалужене законодавство, яке б мало впливати на збереження та захист життя, гідності, прав людини. Ще 26 вересня 1924 року Ліга Націй ухвалила Декларацію та назвала її Женевською декларацією, яка розглядала забезпечення частини прав дітей, а саме добробуту. Після Другої світової війни в 1946 році функціонує Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям, утворено ЮНІСЕФ. Надалі змінюється сприйняття дитини в правовому полі і вектор забезпечення — не тільки добробут, а і збереження життя та надання допомоги під час збройних конфліктів. 1974 рік — Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних ситуаціях та збройних конфліктах. У контексті тогочасних збройних конфліктів ГА ООН від 19 серпня 1982 року ухвалено встановити Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії.
Найефективніший спосіб захисту дітей від воєнних дій — це усунення факторів, що спонукають до їхньої участі в збройних конфліктах. Серед найпоширеніших і серйозних порушень прав дитини є: вбивство та каліцтво, вербування або використання, як солдатів, сексуальне насильство, викрадення, напади на школи чи лікарні та відмова в гуманітарному доступі.

Під час війни змінюється звичне життя дитини, навколишні обставини впливають на становлення особистості. Наприклад, під час Першої та Другої світових воєн дітей залучали до волонтерських ініціатив, вони змушені були брати на себе турботу за родину бо старші чоловіки та жінки були на фронті, обробляти землю, щоб вижити, працювали на підприємствах, евакуюватись, щоб зберегти життя, втрачали рідний дім, постійна нестача їжі та одягу, порушення освітнього процесу і їх використовували в межах пропаганди. Як раніше, так і сьогодні діти змушені переживати війну і, за можливості, виживати і відновлюватися.

Україна, на законодавчому рівні, долучилася до спомину і збереження пам’яті загиблих дітей Постановою 2021 року «Про вшанування пам’яті дітей, які загинули в наслідок збройної агресії російської федерації проти України» зі встановленням дати 4 червня. Станом на час ухвалення постанови в Україні від російської агресії загинули щонайменше 240 дітей. Пам’ятаємо, що російсько-українська війна триває з 2014 року й до сьогодні страждають та гинуть діти. За даними платформи «Діти війни», з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України у 2022 році, станом на червень, загинула 631 дитина, поранена — 1971, зниклі — 2244, депортовані/примусово переміщені — 19546, постраждали від сексуального насильства — 19 осіб.

Біль невимовний за кожною загиблою дитиною… бо ці втрати невиправні, адже це покоління українців, голоси яких не зазвучать у школах та аудиторіях, не створять нових стартапів, не складуть віршів та оповідань, не напишуть полотен, їх сміх не звучатиме в парках та скверах, мрії лишаться нездійсненним, для них уже не буде свят і відчуття рідних обіймів. Але вони живуть у створених ними творах мистецтва, світлинах, згадках рідних, близьких та друзів. Цінуємо кожну мить з найріднішими. Пам’ятаємо.