ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця подія з’явилася в календарі пам’ятних дат України у 2004 році згідно Указу Президента України Л. Кучми №180/2004 від 11.02.2004 р.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «учасники бойових дій на території інших держав — особи, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Крім того, учасниками бойових дій на території інших країн визнаються: військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань; військовослужбовці, особи рядового, начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії».

День 15 лютого обраний невипадково. Протягом десяти років у 1979-1989 роках війська СРСР приймали участь у війні в Афганістані. Саме 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна.

Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено понад 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600-тисячної армії. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули близько 15 тисяч воїнів, із них 3380 українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. В афганській війні загинули 242 харків’янина. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. На сьогодні в Україні — близько 150 тисяч ветеранів Афганістану.

В СРСР всі учасники війни в Афганістані отримали статус воїнів-інтернаціоналістів, пізніше цей статус був розповсюджений і на учасників інших військових конфліктів, у яких були задіяні радянські війська. У сучасній Україні замість цього пропагандистського терміну законодавчо закріплено поняття учасника бойових дій на території інших держав.

Зазвичай, керівництво СРСР ніколи не визнавало участі радянських військ у збройних конфліктах на території інших країн, розповідаючи своєму населенню про надання виключно гуманітарної допомоги.

Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав — а саме:
Алжир — 1962 — 1964;
Ангола — листопад, 1975 — листопад, 1992;
Афганістан — грудень, 1979 — 15 лютого, 1989;
Бангладеш — 1972 — 1973 (Особовий склад кораблів Військово-Морського Флоту СРСР);
В’єтнам — січень, 1961 — грудень, 1974 (У тому числі особовий склад кораблів Тихоокеанського флоту, що вирішував бойові задачі в Південно-Китайському морі);
Ефіопія — грудень, 1977 — листопад, 1990;
Єгипет — жовтень, 1962 — березень, 1963, червень, 1967; 1968, березень, 1969 — липень, 1972, жовтень, 1973 — березень, 1974, червень, 1974 — лютий, 1975 (Особовий склад тральщиків Чорноморського та Тихоокеанського флотів брав участь у розмінуванні зони Суецького каналу)
Єменська Арабська Республіка — жовтень, 1962 — березень, 1963, листопад, 1967 — грудень, 1969;
Камбоджа — квітень — грудень, 1970;
Корея — 1950 — 1953;
Куба — 1962 (операція «Анадир»);
Лаос — січень, 1960 — грудень, 1963, серпень, 1964 — листопад, 1968, листопад, 1969 — грудень, 1970;
Ліван — червень, 1982;
Мозамбік — 1967 — 1969, листопад, 1975 — листопад, 1979, березень, 1984 — серпень, 1988;
Сирія — червень, 1967, березень — липень, 1970, вересень — листопад, 1972, жовтень, 1973, червень, 1982;
Угорщина — 1956;
Чехословаччина — 1968 (операція «Дунай»).

Ці війни залишили невиліковну рану у серцях українців, хто брав участь у бойових діях, хто втратив синів, батьків чи друзів. Україна завжди буде пам’ятати своїх героїв.

Після здобуття Україною незалежності українські військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 45 тис. військовослужбовців, з них за межами країни загинуло 55 військових. На початку 2022 року ЗСУ приймали участь в 8 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 6 країнах світу та районі Аб’єй. Український національний контингент виконував завдання у складі Місії багатонаціональних сил НАТО у Косово, Республіка Сербія, в Ліберії, в Операції НАТО «Морський охоронець» 2020 р., тренувально-дорадчій Місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан (Місія РП-А) у 2021 р. та інш. Україна є першою країною-партнером НАТО, яка приєдналася до Сил реагування НАТО. Починаючи з 2010 року, на чергуванні у складі СРН перебували визначені підрозділи ЗС України. У 2019 році першою серед країн-партнерів НАТО Україна сертифікувала підрозділ Сил спеціальних операцій ЗС України до участі у складі СРН, який заступив на чергування у 2020 році. Але після початку війни у лютому 2022 році військові підрозділи ЗСУ — учасники миротворчих місій повернулися в Україну та приймають участь в бойових діях в Україні.

Від початку війни рф проти України тисячі афганців (більшості з яких вже за п’ятдесят) та ветеранів інших війн та миротворчих місій добровільно виступили на захист рідної землі. Сьогодні ветерани війн на території інших держав приймають участь у бойових діях у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах, виявляють героїзм та хоробрість, надають приклад та передають свій бойовий досвід молодим бійцям. Але багато хто з них, на жаль, вже не повернеться із цієї війни.

Тому, сьогодні ми, як ніхто інший, знаємо справжню ціну війни та з гідністю зустрічаємо кожен новий день, що наближає наш народ до перемоги, усвідомлюємо свою відповідальність за долю майбутніх поколінь та вшановуємо всіх наших героїв за відвагу та честь.