ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

14 грудня — день пам’яті про тисячі людей, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС та будували перше укриття, які ціною власного життя та здоров’я зберегли майбутнє нас з вами.

Історія цієї дати розпочалася 26 квітня 1986 р., коли сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа — аварія під час проектних випробувань однієї з систем безпеки на четвертому енергоблоці Чорнобильській атомній станції.

Очевидці кажуть, що внаслідок цього сталося два потужні вибухи — було зруйновано частину реакторного блоку і машинного залу, почалася сильна пожежа. Пізніше встановили, що реактор зруйнований, а в атмосферу надходить величезна кількість радіоактивних речовин — загалом зафіксували 190 тон таких речовин і близько 520 небезпечних радіонуклідів. У радіусі 30 кілометрів сталося сильне радіоактивне забруднення, понад 400 тис. людей були змушені переселитися. Ця територія досі залишається зоною відчуження. Наслідки цієї катастрофи ми відчуваємо й донині, але неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей-ліквідаторів цієї катастрофи.

Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС. На початковому етапі до робіт залучалися військовослужбовці строкової служби. Пізніше, влітку 1986 р. і далі, до виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

У стислий термін — з липня по листопад 1986 р. — над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС було зведено захисну споруду (трохи пізніше вона одержала неофіційну назву «саркофаг»), що захищала навколишнє середовище від подальшого забруднення надзвичайно небезпечними радіоактивними продуктами, що продовжували інтенсивно виділятися зі зруйнованого енергоблоку. На будівництво цієї унікальної споруди, яку зводили 90 тисяч людей, пішло 400 тисяч кубометрів бетону й 7000 тон металоконструкцій. За оцінками спеціалістів, під саркофагом залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

14 грудня 1986 р. — день, коли було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. У листопаді 2006 року указом президента України в цю дату було засновано День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

«Укриття» — це перша захисна споруда, яка дозволила пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов з-під контролю.

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 р. роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. Тому у 2004 р. було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» — Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 р. 29 листопада 2016 р. на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 р. Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК.

Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб нічого подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

В житті українців Чорнобиль є величезною раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога.

На жаль, з року в рік чисельність учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зменшується.

Сьогодні наш обов’язок — пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.

Ми глибоко вдячні та пишаємося кожним із них. І завжди шануватимемо та пам’ятатимемо про тих чорнобильців, хто відійшов у вічність.

Висловлюємо глибоку повагу та подяку всім ліквідаторам, міжнародним партнерам та працівникам зони відчуження, Збройним силам України, які щодня працюють над забезпеченням радіаційної та екологічної безпеки та боронять Україну.