Історії
День визволення Херсона від російсько-фашистських загарбників в Україні
11 листопада 2022 року Збройні Сили України визволили Херсон — єдиний обласний центр України, який росія спромоглася захопити після початку повномасштабного вторгнення. Місто, яке двічі за століття зазнало окупації, знову стало вільним.
Російські війська встановили контроль над Херсоном 3 березня 2022 року. Почався період окупації, який тривав 8 місяців. У місті одразу розпочалися протести. Люди виходили з українськими прапорами та скандували: «Додому! Ганьба!», «Ми — не росія», демонструючи справжню козацьку волю та жагу до свободи. Херсон став символом незламності українського народу.
Владислав Недоступ — учасником руху спротиву у розмові з журналістами Радіо Свободи говорив: «Головне в окупації — це легенда. Без легенди дуже важко і твої ризики дуже сильно збільшуються. Я зазвичай ходив із рюкзаком. Удавав, що іду за покупками. Намагався менше контактувати, менше з кимось якось говорити, завжди з собою був телефон — «порожняк» … Ще він додавав: «В місті було дуже багато місць, куди можна було вдарити й знищити дуже смачні цілі, як то кажуть. Але була заборона, тому що цивільні. Наші не стріляли там, де поруч були цивільні».
Звільнення міста відбулося під час третього етапу Херсонської наступальної операції, який тривав з 8 до 12 листопада 2022 року. ВВС зазначало, що Збройні сили України не бажаючи брати Херсон штурмом, навіть не стали знищувати російські переправи, даючи військам РФ можливість піти.
11 листопада у Головному управлінні розвідки Міноборони України оголосили, що до Херсона заходять частини ЗСУ. Цього дня для херсонців позаду залишилися 256 днів російської окупації. 256 днів болю, неволі та віри у Збройні Сили України.
Поразка на Херсонщині стала для російських окупантів сильним військово-політичним та іміджевим ударом. А для українців звільнення міста стало святом, яке прокотилося всією країною.
Сьогодні Херсон, як і Харків, Запоріжжя чи Одеса потерпає від постійних російських обстрілів. Але залишились ті, хто зустрічав українську армію, хто говорить: «Ми залишалися, поки тут були чужі — а зараз тут наші, і ми почуваємося вільними!» Люди не втрачають надії на краще майбутнє. Вони вірять, що Україна обов’язково переможе та відбудує все, що було зруйновано.
