День визволення Сєвєродонецька — 22 липня 2014 року

Знакова подія в історії перебігу російсько-української війни відбулася 22 липня 2014 року — перше звільнення міста Сєвєродонецька Луганської області з-під російської окупації.

Навесні 2014 року розпочалася окупація міста Сєвєродонецька. Понад два місяці озброєними проросійськими бойовиками проводились дії з дискредитації законної української влади, захоплення будівель, викрадення людей, інформаційної ізоляції населення. У червні проросійські бойовики захоплюють будівлі ізолятора тимчасового тримання під вартою, військового комісаріату, міністерства внутрішніх справ та інші. 5 червня ними було пошкоджено залізничний міст через річку Сіверський Донець, а 7 червня бойовики міст Лисичанська і Сєвєродонецька об’єдналися, щоб ускладнити Збройним силам України завдання зі звільнення міста.

Були приклади спротиву окупантам коли 6 квітня частина патріотично налаштованих містян взяла участь в акції «Україна в серці» біля Міського палацу культури будівельників, котра була атакована заїжджими російськими «гастролерами» та сепаратистські налаштованими містянами, мешканцями Рубіжного та Лисичанська. Також завдяки діям небайдужих громадян одного ранку замість прапора ворога в окупованому місті над Палацом культури хіміків замайорів український прапор. Коли місто було звільнено, то свідома українська громадськість зустрічала визволителів. Біля будівлі міської ради о 15.00 до містян, з оголошенням про звільнення міста, звернувся полковник 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку, Центральне ОТО НГУ, Олександр Радієвський (генерал-майор посмертно).

Саме у липні українські сили розпочали операцію з визволення Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації. 21 липня визволено Рубіжне, а 22 липня у другій половині дня дві колони сил АТО — одна з боку Старої Краснянки, а друга з Варварівки — увійшли в Сєвєродонецьк. У визволенні міста брали участь військовослужбовці Збройних Сил України, Національної Гвардії України, добровольчих формувань, а саме бійці батальйонів «Луганськ 1», «Донбас», «Чернігів» та «Айдар», а також 24-ї, 30-ї, 51-ї та 95-ї бригад. І місто стає адміністративним центром Луганщини вільної незалежної України.

Цього року День визволення Сєвєродонецьк зустрів знову в окупації. На території Луганщини тривають важкі бої з російськими окупантами. Місто і містяни котрі витримали першу окупацію, місто яке стало домівкою для багатьох людей котрі втратили усе, містяни які під час повномасштабного вторгнення росії на територію України стали на захист держави, хоча втратили вже свій дім — мріють і діють задля перемоги України над ворогом. Мріють повернутися у рідне вільне українське місто під синьо-жовтим стягом. Луганщина — це Україна.