Історії
День Європи

Щороку, 9 травня, в Україні відзначається День Європи. Це день, коли європейські народи відзначають мир, єдність та солідарність. Історія цього свята веде свій відлік від 9 травня 1950 року. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із декларацією, запропонувавши об’єднати вугільну та металургійну промисловості європейських країн. Цей крок став фундаментом для створення майбутнього Європейського Союзу. З 1985 року, за рішенням Саміту Ради ЄС у Мілані, цей день офіційно увійшов до календаря як символ нової, мирної інтеграції.
З роками свято змінювалося. Якщо до 1997 року воно мало переважно культурно-мистецький характер, то на межі століть, із приєднанням нових держав-кандидатів, набуло вагомого політичного значення. Для багатьох народів День Європи став символом прагнення повернутися до спільної європейської родини та побудувати демократичне суспільство.
Україна з 2003 року відзначала це свято у третю суботу травня. У 2023 році Указом Президента України дату було гармонізовано із загальноєвропейським календарем — тепер ми святкуємо його разом з усім континентом 9 травня. Наш євроінтеграційний вибір є незмінним і чітко зафіксованим у Конституції України.
В основі соціального та економічного успіху нашого континенту лежить унікальна європейська культура. Саме тут формувалися засади сучасної державності, громадянського суспільства, вільного ринку та соціальної справедливості. Європа створила сучасний світ таким, яким ми його знаємо та цінуємо.
Яскравим підтвердженням європейської ідентичності України є наше рідне місто — Харків. Сама його історія, що розпочалася з вільних переселенців, глибоко перегукується з фундаментальною європейською ідеєю особистої свободи.
Європейський дух закладений і в освітньому корінні міста. На початку XIX століття завдяки ініціативі видатного просвітника Василя Каразіна в Харкові було відкрито університет. Його структура та викладацький склад створювалися за європейськими стандартами. Перші професори приїхали з провідних університетів Геттінгена, Лейпцига та Єни. Професор Йоган Шад приніс сюди ідеї німецької класичної філософії, а професор Крістоф-Дітріх фон Роммель, викладаючи історію, настільки захопився цим краєм, що вивчив українську мову. Сьогодні Каразінський університет — один із лідерів серед українських закладів вищої освіти за високими стандартами навчання.
Навіть архітектурне обличчя Харкова говорить європейською мовою. Видатний архітектор Олексій Бекетов подарував місту неповторний шарм, прищепивши йому моду на італійський ренесанс та віденське бароко. За його проєктами зведено понад 40 будівель, які прикрашають вулиці міста. Театр ляльок, Художній музей, Будинок вчених, Юридична академія та велична будівля Короленківської бібліотеки (найбільшої на сході України) — усі ці шедеври Бекетова створили справжній «Маленький Відень» у самому серці Слобожанщини.
Сьогодні Харків проходить крізь найтяжчі випробування у своїй сучасній історії. Місто щодня потерпає від жорстоких обстрілів, ударів безпілотників, ракетних атак, а також від інформаційних штормів, фейків та ворожих маніпуляцій. Проте Харків продовжує жити, працювати й боротися.
В умовах повномасштабної війни європейська перспектива України набула особливого, екзистенційного значення. Сьогодні Збройні Сили України на передовій захищають не лише суверенітет нашої держави, а й спільні демократичні цінності: свободу, гідність і право кожного народу самостійно обирати свій шлях.
Підтримка з боку Європейського Союзу є найкращим доказом того, що Україна є важливою частиною великої європейської родини.
З Днем Європи!


