ДО ДНЯ СТВОРЕННЯ НАТО

74 року тому 4 квітня 1949 р. у Вашингтоні було проголошено про створення Північно-Атлантичного альянсу (НАТО — англ. North Atlantic Treaty Organization) — військово-політичного союзу США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії, Португалії.

Метою нової організації було стримування радянського експансіонізму, запобігання відродженню націоналістичного мілітаризму у Європі шляхом забезпечення потужної присутності на континенті країн Північної Америки, а також сприяння європейській політичній інтеграції. Перша мета — стримування радянського експансіонізму — була вичерпана у 1991 році зі зникненням з політичної мапи світу СРСР. Наслідки Другої світової війни були жахливі для всіх європейських народів. НАТО стало запобіжником, своєрідною парасолькою для Європи, яка не дозволяла розв’язати нову війну. В тривалій історії НАТО було багато різноманітних подій, були розбіжності між її членами та вдалі сумісні дії щодо підтримання миру на планеті. У 50-ті роки XX ст. Альянс був виключно оборонною організацією. У 60-ті роки НАТО стала політичним інструментом розрядки міжнародної напруженості. У 90-ті роки Альянс став інструментом стабілізації ситуації в країнах Східної Європи і Центральної Азії завдяки запровадженню нових відносин партнерства і вступу до Альянсу нових членів. У 1952 р. до НАТО приєдналися Греція та Туреччина, 1955 р. — ФРН (Західна частина Німеччини), 1982 р. — Іспанія, 1990 р. — об’єднана Німеччина, 1999 р. — Угорщина, Польща та Чехія, 2004 р. — Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія, 2009 р. — Албанія та Хорватія, 2017 р. — Чорногорія, 2020 р. — Північна Македонія, а сьогодні, 4 квітня 2023 р. членом Альянсу стала Фінляндія. Завершується процес входження до НАТО Швеції.

Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюсселі. Основні структури політики та прийняття рішень НАТО — саміти НАТО, Північноатлантична рада, генеральний секретар (на даний момент Йєнс Столтенберг), Комітет з оборонної політики та планування НАТО, Група ядерного планування, Військовий комітет, Парламентська Асамблея НАТО.

У жовтні 1953 року була затверджена емблема НАТО, яка стала символом Північноатлантичного союзу. Коло символізує єдність і співпрацю, а зображення картушки компаса — загальний шлях до миру, який обрали держави — члени цього союзу.

З метою сприяння демократичним трансформаціям та підтримки стабільності в світі НАТО має декілька партнерських програм — Партнерство заради миру (з 1994 р.), Середземноморський діалог (з 1994 р.), Стамбульська ініціатива співпраці (з 2004 р.). Разом з країнами-партнерами НАТО проводить військові операції по боротьбі з тероризмом у відповідь на небезпеку в різних регіонах світу.

Відносини між НАТО та Україною тривалі та складні. Вони розпочалися ще у 1992 р., коли наша держава долучилася до програми «Партнерство заради миру». Під час саміту Альянсу в Мадриді в липні 1997 року було створено комісію Україна — НАТО, і відтоді регулярними стали спільні навчання та співпраця на різних рівнях.

У 2008 р. Україна подала заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), але до сьогодні поки що не отримала його. У 2014 році після анексії рф Криму, початку війни на Донбасі та виборів до Верховної Ради в жовтні 2014 року Україна поставила вступ до НАТО своїм першочерговим завданням. З 2014 року співпраця Україна — НАТО відбувається в межах 7 трастових фондів. Альянс виділяє кошти на спільні проекти, наприклад реабілітацію українських військових за кордоном або участь збірної України в «Іграх Нескорених». 21 лютого 2019 року до Конституції України були внесені зміни та норми, які закріпили стратегічний курс України на членство в НАТО. У червні 2020 року Україна отримала статус країни-партнера з розширеними можливостями. 14 червня 2021 року на Брюсельському саміті НАТО були підтверджені рішення Бухарестського саміту 2008 р. щодо майбутнього членства України в Альянсі. Після початку широкомасштабної агресії рф проти України 24 лютого 2022 року питання членства України в НАТО стало ще актуальнішим та нагальним. Тому, 30 вересня 2023 р. Україна офіційно подала заявку на пришвидшений вступ до Північно-атлантичного Альянсу.

Процес підготовки країни до вступу в НАТО непростий, він включає в себе переозброєння та навчання Збройних сил України по стандартам Альянсу. З кожним місяцем зростає підтримка громадянами України вступу країни до НАТО. Збільшується допомога країн Альянсу українському народові в цієї війні. 3 квітня 2023 року Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зазначив, що країни НАТО передали Україні озброєння на 65 мрд. євро та зараз готують програму багаторічних військових поставок. Україна впевнено йде по шляху до вступу в НАТО, впроваджує сучасні військові технології, опановує західну техніку. Сьогодні Україна та наші Збройні сили захищають за допомогою країн НАТО світ від агресора та впевнено йдуть до Перемоги.

В умовах широкомасштабної війни в Європі перед НАТО стоїть нове завдання: недопущення застосування ядерної зброї, поширення миру за допомогою стратегічного експорту безпеки. Це не питання вибору — це питання необхідності. Країни — члени Альянсу не вигадали і не шукали його: події у світі змусили Альянс перебрати на себе цю місію. Криза державної влади в окремих країнах, а також войовничий екстремізм цілком можуть вважатися першорядними загрозами безпеці у першій половині ХХІ століття. Впоратися з ними можна лише завдяки чітко скоординованим діям усієї міжнародної спільноти. Це наше спільне завдання.