Історії
І Всеукраїнська олімпіада у Харкові
Фото 1. На трибунах спортмайданчика “Гельферіх-Саде” у Харкові у 1920-ті роки. Фото 2. В. Блях (третій праворуч) із футболістами Харкова 20-х років. Фото 3. Онлайн челендж до Дня фізичної культури та спорту. Харківська міська рада. Фото 4. Сторінка з газети «Пламя» 1926, № 7. Про роботу першого Будинку фізкультури у Харкові.

З 10 по 18 вересня 1921 року у Харкові відбулася І Всеукраїнська олімпіада. Саме на ній вперше в історії формувалась національна першість зі спортивних змагань. Найбільш яскраво представленими в олімпійській програмі були футбол та легка атлетика.
Змагання відбувалися на спортивному майданчику машинобудівного заводу «Гельферіх-Саде». Більшість змагальних видів були представлені саме легкою атлетикою. В них взяли участь 150 спортсменів — лише чоловіки. Тих, хто прибув з інших міст, із Києва, Житомира, Чернігова, Катеринослава і т.д., розмістили по казармах і на приватних квартирах, харчування вони отримували по картках. Змагання проводились на тривожному тлі історичних подій, спортсмени перебували в непростих умовах, але складна ситуація не вплинула на дух змагань, виявлення найсильніших спортсменів і появи перших рекордів. Серед перших переможців: М. Романтовський, Желяшкевич, М. Карлаш, М. Мільфорт, Могула, Б. Попов, Драйман, В. Поль, М. Гудимов та ін.
Саме в 1921 р. у ході І Всеукраїнської олімпіади у Харкові відбулася першість України з футболу. З 11 по 18 вересня був проведений перший розіграш чемпіонського титулу — турнір, в якому взяли участь представники 8 команд. Першим чемпіоном УСРР стала збірна міста Харкова перемігши команду з Одеси з рахунком 2:0. У ті ж дні по всій країні проходили недільники допомоги голодуючим Поволжя. У цей фонд вирішено було передати весь збір від футбольних матчів олімпіади.
Через рік, у 1922 році, відбулася ІІ Всеукраїнська олімпіада у Харкові, а 1923 року стартувала І Всеукраїнська спартакіада. Період з 1922 по 1935 роки характерний для спорту активним розвитком тренувальних, навчальних програм, розробки теоретичної бази, започаткування тренерської роботи, залучення більшого кола громадян до участі в заняттях спортом тощо. 1923 р. була створена Вища рада фізичної культури України, яка почала працювати в Харкові з жовтня 1924 р. З 1930 року у Харкові також утворено ДІФКУ — Державний інститут фізичної культури України.
Але репресії 1937-38 років завдали непоправного удару українському спорту. За даними видання «Реабілітовані історією. Харківська область» судову лаву замість спортивного п’єдесталу отримали (повний перелік імен за посиланням (http://www.reabit.org.ua/files/store/Kharkiv_3_1.pdf)):
Блях Володимир Абрамович — один з перших організаторів спорту в Харкові та в Україні, перший головний редактор журналу «Вісник фізичної культури» (1922), секретар, голова науково-методичної ради ВСФК України, перший директор Укр. НДІ фіз. культури (1920-і роки), автор багатьох книг та статей, гравець футбольних команд «Рижів» та «Модерн». Заст. голови Укр. комітету у справах фізкультури та спорту (1935). У 1938 за неправдивим обвинуваченням був заарештований і розстріляний.
Бедункевич Володимир Адольфович — Проживав у Харкові. Начальник школи тренерів Державного інституту фізкультури України, видатний журналіст часопису «Фізкультурник України», автор книг з легкої атлетики, теоретик фізичної культури й спорту, відомий спортсмен-важкоатлет, завідувач кафедри важкої атлетики в ДІФКУ. Заарештований 27 травня 1938 р. за розвідувальну діяльність (ст. 54-1 п. «а» КК УРСР) і особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 24 вересня 1938 р. (статті 54-6, 54-8, 54-11 КК УРСР) винесено ухвалу про розстріл. Розстріляний 29 вересня 1938 р. у Харкові. Реабілітований 5 серпня 1958 р.
Ордін Леонід Петрович — український спортсмен, гандболіст, футболіст, хокеїст з м’ячем, ковзаняр, лижник. Суддя всесоюзної категорії з гандболу, автор книг із техніки й тактики цієї гри, футбольний арбітр всесоюзної категорії, керівник з навчально-спортивної роботи Центральної ради добровільного товариства «Здоров’я», популярний у Харкові спортивний журналіст і тренер. Заарештований 1938 року (статті 54-8, 54-11 КК УРСР), звільнений з-під варти 5 лютого 1939 року, рішення відсутнє.
Варто зазначити, що становлення українського спорту припало на складні часи — часи голодоморів та репресій. Спорт почав активно використовуватись як політичний інструмент. Значних втрат зазнали спортсмени та аматори фізичної культури Харківщини в ті роки. Так і сьогодні під час повномасштабного вторгнення 2022 року росії на територію України страждають спортсмени та руйнується спортивна інфраструктура Харківщини. Але харківські спортсмени проявляють мужність долаючи перешкоди і здобуваючи перемогу на міжнародних змаганнях (http://dmskh.gov.ua/novini) для нашої країни. Мешканці Харкова також не стоять осторонь і долучаються до спортивних ініціатив, зокрема у День фізичної культури та спорту в Україні діти, батьки та освітяни долучилися до флешмобу «Тримай баланс (https://t.me/citykharkivua/14907)». Тож тримаємо баланс, наближаємо перемогу.


