Книги-ювіляри з історії Харкова в фондах бібліотеки Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова

«Харьковский календарь на 1876 год. Год четвертый». Це довідкове видання почало виходити в Харкові з 1869 року. Воно стало своєрідним продовженням: «Памятной книжки Харьковской губернии», останній випуск якої вийшов у 1868 році. Проект нового видання запропонував Олександр Йосипович Подвисоцький. В бібліотеці ХІМ імені М.Ф.Сумцова є декілька примірників цього видання, структура якого з часом змінювалась, включаючи в себе нові розділи і розширюючи вже існуючі.

Так календар на 1876 рік має наступні розділи: «Церковний відділ», «Фінансовий відділ», в якому друкувалися відомості про фінансові заклади Харкова та губернії; «Статистичний відділ» з різними статистичними даними та таблицями. Розділ «Адрес — календар» містив список установ, адрес і посадових осіб. Розділ «Об’яви» містив різноманітну рекламу підприємств, банківських, страхових і кредитних установ та магазинів. Це грунтовно статистичне видання є цікавим джерелом з вивчення історії міста Харкова та Харківської губернії другої половини 19 — початку 20 століття.
Також у Харкові з 1895 року виходив «Харьковский народный календарь». Він почав видаватись як приватне видання, а згодом його друкував Харківський Губернський Статистичний Комітет. Укладачем перших двох випусків на 1896 та 1899 роки цього збірника був збирач фольклору І.Водолажський. В бібліотеці музею є видання цього календаря на 1896 рік. При створенні цього календаря автори хотіли дати читачам книгу, яка могла б задовільнити як мешканця міста так і селянина, та навести хоча би небагато відомостей про місцевий край в його минулому та теперішньому часі. У виданні є календар на усі дні року, перелічені церковні свята, наведено астрономічний календар.

Далі ідуть: статистико-географічний відділ з короткими відомостями загального змісту та безпосередньо про Харківську губернію та Харків. У календарі є юридичний відділ із зразками найпоширеніших заяв, кредитний відділ, торговий відділ з переліком найважливіших ярмарок країни та Харківської губернії.

Поштово-телеграфний відділ видання дає відомості про роботу пошти, ціни на всі послуги. Залізничний відділ з відомостями про пасажирські квитки та мапою південно-західних залізничних та поштових шляхів.Також додано перелік знаменних дат.

Друга частина видання вміщує статті з порадами про лікування домашніх тварин, порадами для селян, які займаються бджільництвом та садівництвом. В кінці видання наведено «Адрес-календар» міста Харкова. Завдяки цьому календарю можна дізнатися багато корисної та цікавої інформації. Так, наприклад, можна дізнатись, що 130 років тому у Харкові була та сама мінлива погода, як і зараз. Взимку у грудні температура повітря в один день могла піднятися з 24 градусів морозу до 2 градусів морозу, а наступного дня знову впасти до 15-16 градусів морозу. Такі ж коливання температури відбувались в інші пори року. Кількість снігу теж дуже коливалась — бували зими з великими снігами, але траплялися зовсім без снігу.

Продовженням довідкової літератури по історії Харкова стало видання: «Весь Харьков в кармане». Це серія дореволюційних довідкових книжок, за редакцією Ш.М.Барг. Ці видання містили докладні списки мешканців міста, установ, рекламу. Вийшли довідники за 1915, 1916, 1917 роки. В бібліотеці музею є видання за 1916 та 1917 роки. Книги мають компактний кишеньковий формат (17×11 см.), звідси і назва видання. Вони видавались в друкарні Р.Радомишельского у Харкові. Після 1917 року замість цих невеличких довідників стали виходити більш масштабні адресні книги: «Весь Харьков». Завдяки цим довідковим виданням можна простежити розвиток Харкова та Харківської губернії в економічному, соціальному та культурному плані.

Цікаве видання вийшло у Харкові в 1916 році: «По окрестностям Харькова. Опыт естественно-исторического путеводителя Вып.1.Части Ботаническая,геологическая и климатологическая» під загальною редакцією професора В. М.Арнольді.

Володимир Митрофанович Арнодьді — вітчизняний ботанік, член-кореспондент Академії Наук СРСР (з 1923), професор Харківського університету, очолював Харківську школу альгологів, а в 1917 році організував біологічну станцію на Сіверському Дінці. До Ботанічної частини цього путівника В. М. Арнольді написав статтю «Водорості». Видання цього збірника ініціювали члени гуртка студентів- натуралістів. Збірник складається з трьох частин, які знайомлять читача з місцевою природою. Серед авторів статей: М. Я. Савенков, М. А.Алексенко, Т. Д. Страхов, В.С.Михайловський, О.С.Федоровський, Д.К.Педаєв. Статті доповнюють списки літератури по темі, які допоможуть ще краще познайомитись з природою нашого краю. В збірнику багато ілюстрацій.

У 1916 році вийшло ще одне видання: «К истории г.Харькова». Автор цієї невеличкої брошури — Олександр Семенович Федоровський — видатний Харківський археолог, геолог та краєзнавець. О.С.Федоровський був професором Харківських медичного та ветеринарного інститутів, директором Харківського археологічного музею, головою Всеукраїнського Комітету з охорони пам’яток мистецтва і старовини. Він досліджував старожитності Слобожанщини та басейну річки Донець і зробив вагомий внесок у вивчення минулого Харківщини. У своїй роботі «К истории г.Харькова» він опублікував план та вид міста Харкова кінця двадцятих та початку тридцятих років, які не ввійшли в альбом планів та видів Харкова 1912 року, авторами якого були Д.І.Багалій та Д.П Міллер. В своїй роботі О.С.Федоровський дає детальний опис цього плану та гравюри 1834 року, яка зображує центральну частину Харкова. Один з примірників цієї роботи О.С.Федоровського, який є в бібліотеці Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова, має дарчий напис автора.