Література, присвячена життю та діяльності Василя Назаровича Каразіна в фондах бібліотеки Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова

За заслуги перед Харківським університетом і наукові досягнення він був обраний почесним членом університету. У 1907 р. у Харкові біля будинку університету йому встановлено пам’ятник. З 1999 р. Харківський університет носить ім’я свого засновника-В. Н. Каразіна.

В бібліотеці Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова є цікаві та рідкісні видання, які розповідають про життя та діяльність Василя Назаровича Каразіна. Перша біографія В. Н. Каразіна була написана відомим письменником Г. П. Данилевським. Вона була опублікована у книзі: «Украинская старина», яка була видана у Харкові в 1866 р. Книга розповідає про життя, творчу та громадську діяльність видатних діячів Слобідської України — Г. С. Сковороду, В. Н. Каразіна та Г. Ф. Квітку-Основ’яненко. Книга написана на основі документальних джерел і спогадів сучасників. Ця робота згодом увійшла в Повне зібрання творів Г. П. Данилевского в 24 томах, видане в С. -Петербурзі 1901 р. Саме це видання є в бібліотеці музею [фото 2].

У «Харківському збірнику» за 1887 р. вміщені дві праці, присвячені В. Н. Каразіну: «Василий Назарович Каразин как помещик с. Кручика» М. О. Лащенко та «Еще о В. Н. Каразине (Из воспоминаний)» В. І. Ярославського [фото 3, фото 4].

В 1891 р. у серії біографічних видань Павленкова «Жизнь замечательных людей» вийшла популярна біографія В. Н. Каразіна «В. Н. Каразин его жизнь и общественная деятельность» автора Я. В. Абрамова. В книзі вміщено гравірований портрет В. Н. Каразіна [фото 5].

В «Записках императорского Харьковского університета» в 1901 р. була надрукована робота історика, викладача Харківського університету Трифільєва Є. П. «К биографии Василия Назаровича Каразина. Попытка бегства за границу: Эпизод из истории царствования императора Павла» [фото 6]. Достатньо уваги В. Н. Каразіну приділено в роботах Д. І. Багалія «Опыт истории Харьковского университета (По неизданным материалам)». Т. 1 (1802-1815). Х., 1893-1898; «Новые данные для биографии В. Н. Каразина». Х., 1905; «Очерки из русской истории Т. 1. Статьи по истории просвещения». Х., 1911; «История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год)». Т. 2. Х., 1912 [фото 7]. Високо цінував заслуги В. Н. Каразіна М. Ф. Сумцов. Так у виданні «Сборник Харьковского Историко-Филологического общества» Х., 1891 опублікована його робота «Три письма В. Н. Каразина». Ці листи М. Ф. Сумцов одержав від талановитого художника Єгора Івановича Колтуновського [фото 8].

До 100-річчя з дня заснування Харківського університету було оголошено конкурс на найкращу роботу, присвячену життю і діяльності В. Н. Каразіна. Золотої медалі була удостоєна монографія студента М. І. Тихого «В. Н. Каразин: его жизнь и общественная деятельность». К., 1905 [фото 9]. Микола Йосипович Тихий — історик, після закінчення Харківського університету в 1906 р. вчителював у школах, працював вченим секретарем в Українському комітеті охорони пам’яток природи та Українському комітеті охорони пам’яток культури. В бібліотеці музею є ще дві праці цього автора: «В. Н. Каразин, виновник учреждения университета в Харькове», яка була опублікована в «Записках Императорского Харьковского университета» за 1905 р. та книга «Политические воззрения В. Н. Каразина (1801-1826). С приложением обзора научно-литературной деятельности 1801-1842». Х., 1907 [фото 10]

Серед літератури пореволюційного періоду, які присвячені та мають інформацію про В. Н. Каразіна, в бібліотеці музею є наступні книги: Данилевский В. В. «Русская техника», Слюсарский А. Г. «Василий Назарович Каразин», «Слюсарский А. Г. «В. Н. Каразин, его научная и общественная деятельность»; Кузьменко С. Н. «В. Н. Каразин»; «Василь Назарович Каразін в оцінках сучасників та нащадків (до 225-річчя з дня народження)» [фото 11].