Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

Любити й допомагати

Опубліковано · 2 хв читання · Автор: Тетяна Сасіна

den-volontera-svyato
den-volontera-svyato

Сьогодні, 5 грудня, в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтерів. Свято було засновано за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН у 1985 році й має офіційну назву — Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.
Слово «волонтер» походить від французької volontaire (доброволець), яке своєю чергою запозичено з латинської voluntarius (voluntas — вільне волевиявлення, volō — бажання, намір). Тобто волонтерство — добровільна безкорисна суспільно важлива діяльність, яка спрямована на надання допомоги тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах та потребує сторонньої допомоги.

Початком волонтерського руху заведено вважати 1859-й, коли швейцарський підприємець Жан Анрі Дюнан, вражений наслідками битви під Сольферіно (на полі бою лишилися понад дев’яти тисяч поранених солдатів) ініціював створення Міжнародного комітету Червоного Хреста — організації, яка на добровільних засадах мала надавала першу медичну допомогу пораненим. Пізніше Дюнан став першим лауреатом Нобелівської премії миру. Принципами, які він започаткував в цій організації, керуються волонтерські організації усього світу.
В незалежній Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття. Офіційно був визнаний 10 грудня 2003 року. На сьогодні функціонування руху регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».
До 2014 року волонтерський рух в нашій країні розвивався досить слабо — до волонтерської роботи було залучено тільки 5% населення (згідно з рейтингом World Giving Index 2010 року). Все змінили Революція Гідності, анексія Криму та війна на Донбасі. За результатами дослідження, яке провела у 2014 році компанія GfK Ukraine, досвід волонтерства мали 23% українців та 81% українців схильні вважати волонтерський рух обов’язковою частиною громадянського суспільства. Основним напрямом діяльності тоді стала допомога українській армії та пораненим — цим займались 70% волонтерів. Популярний анекдот того часу: «Якщо українцям сказати, що для перемоги необхідна ядерна боєголовка, то її через дві години не тільки зберуть, але і привезуть волонтери. З чаєм на додачу».
Сьогодні, під час повномасштабної війни в Україні волонтерська діяльність набула різних форм та по-різному сприяє національному опору російським окупантам. Основною формою залишається допомога українським військовим — підтримка у вигляді зброї, спеціального спорядження, транспорту, засобів зв’язку, навчання тощо. Велике значення у волонтерській діяльності має поширення інформації про війну в Україні, спрямоване на підвищення обізнаності іноземців про російську агресію та хід визвольної війни. Дуже багато роблять волонтери для допомоги людям, постраждалим від військових дій. Ця допомога включала їжу, одяг, житло, медичне обслуговування та інші необхідні речі.
Волонтерство в Україні набуло нечуваних масштабів. Українці перераховують кошти, допомагають особисто або у великих фондах, організовують волонтерські організації та волонтерять за фахом безплатно. Більше в жодній країні світу не існує прикладу такого масового поширення волонтерського руху. В цьому є головна унікальність українського волонтерства.

Міжнародний день волонтера є відмінною нагодою вшанувати та висловити вдячність волонтерам за їхню самовіддану працю. Дякуємо за вашу сміливість та готовність вчасно прийти на допомогу. Бажаємо усім вам невичерпної енергії, незламної віри та наснаги.

Поділитися