Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей

14 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей. 2019 року, на 40-ій Генеральній конференції започаткуванням цього дня, ЮНЕСКО привернула увагу світу до даного виду злочинів та наголосила на важливості міжнародного співробітництва задля запобігання цьому ганебному явищу.

Дата важливого дня обрана не випадково. Після Другої світової війни зріс чорний ринок торгівлі культурними цінностями, відбувалося незаконне пограбування та знищення пам’яток історії та культури. Країни котрі почали активно відбудовуватися та розвиватися все частіше ставили питання про створення міжнародного договору для боротьби з незаконним обігом культурних цінностей. Тож 1954 року було ухвалено Конвенцію про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту (Гаазька конвенція). Розуміючи важливість вирішення проблеми відбувалися подальші напрацювання і 14 листопада 1970 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО (Париж, Франція) було прийнято Конвенцію про заходи щодо заборони та попередження незаконного імпорту, експорту та передачі права власності на культурні цінності, котра набрала чинності 24 квітня 1972 року. На сьогодні Конвенцію ратифікували 143 держави.

Україна ратифікувала Конвенцію 28 квітня 1988 року. Але це не єдиний міжнародний документ з цього питання до якого доєдналася Держава Україна як член ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року. Україною також ратифікована Конвенція про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту (Гаазька конвенція) та І Протокол до неї (1954 р.). Також Україна приєдналася 30 червня 2020 року до ІІ Протоколу (1999 р.) Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. В законодавстві України є Закон «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», котрий регулює відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.

👉 Кодекс музейної етики ІКОМ: 6.2. Повернення культурних цінностей; 6.3. Реституція культурних цінностей; 6.4. Культурні об’єкти з окупованої країни: Музеї повинні утримуватися від купівлі або набуття культурних об’єктів з окупованої території і поважати у повній мірі всі закони і конвенції, які регулюють ввезення, вивезення та передачу культурних або природних матеріалів.
👉 Перший випадок практичного застосування Україною Конвенції ЮНЕСКО 1970-го року був у справі «Скіфське золото». Суди, за повернення цінної колекції котра експонувалась за кордоном, тривають з 2014 року між рф, яка сховалась за музеями окупованого п-о Крим та Україною.
👉 В Україні не відома точна кількість зниклих культурних цінностей протягом 1939−1945 років. За цей період постраждав 151 музей, втрачено понад 300 тисяч експонатів, більш ніж 50 мільйонів книг та 46 мільйонів архівних справ.
👉 2018-го року до Харківського художнього музею повернулось полотно Сергія Васильківського «Етюд з будинком» втрачене у роки Другої світової війни.
👉 2016 року у пункті пропуску «Плетенівка» у Харківській області затримали 50-річного громадянина України, який намагався незаконно вивезти до росії книгу «Апостол» XVII століття.
👉 За даними центру національного спротиву окупанти під час повномасштабного вторгнення росії на територію України 2022 року незаконно вивезли з Херсонщини близько 15 тисяч експонатів.
👉 Контакти МКІП щодо вивезення культурних цінностей і проведення державної експертизи культурних цінностей https://mkip.gov.ua/content/kontakti.html.

Приєднання до міжнародних правових документів є важливою складовою у складному процесі повернення незаконно привласнених та вивезених культурних цінностей росією з території України під час військової агресії ще з 2014 року. На сьогодні не існує точної інформації скільки було незаконно привласнено росією культурних цінностей України, але відомо, що окупантами пограбовано близько 40 українських музеїв з початку повномасштабного вторгнення.