Міжнародний день загального доступу до інформації: значення та актуальність

У 2002 році у місті Софія (Болгарія) на зустрічі організацій, що діють у сфері свободи інформації, 28 вересня — день закриття саміту, було оголошене Міжнародним днем права на інформацію. У 2015 році ЮНЕСКО ухвалила рішення відзначати цю дату — Міжнародний день загального доступу до інформації. Генасамблея ООН приєдналася аналогічною резолюцією у 2019 році. Відтоді у всьому світі 28 вересня щороку відзначають Міжнародний день загального доступу до інформації. Однією з ініціаторок цього стала Україна. Також співавторами пропозиції виступили Аргентина, Канада, Коста-Ріка, Ліберія та Сьєрра-Леоне.

Доступ до інформації означає, що кожна людина має право шукати, отримувати і поширювати інформацію. Це право є невід’ємною частиною права на свободу вираження поглядів, що відображають документи ГА ООН — A/RES/74/5 і UNESCO 38 C/70.Воно є основоположним для демократичного суспільства, оскільки дозволяє громадянам ухвалювати обґрунтовані рішення, брати участь у громадському житті та контролювати діяльність влади.

Протягом всієї історії людства влада не охоче ділилася інформацією зі своїм народом. Вперше на державному рівні право на інформацію подарував своїм підданим китайський імператор Тай-Цзун (Лі Шимінь), створивши відділ чиновників, який викривав та оприлюднював факти недбалої роботи державних службовців. На законодавчому рівні доступ до інформації першою прийняла Швеція. Закон від 1776 року гарантував вільний доступ до архівів з правом отримання копій документів, свободу розповсюдження даних щодо уряду, парламенту та судів. Наступною стала Франція, прописавши у Декларації прав людини право громадян дізнаватися про те, як держава витрачає сплачені ними податки. Проте в більшості країн світу аж до XX століття влада не була зобов’язана надавати відомості своїм громадянам, так само як і виробники товарів — споживачам. Тільки у 1948 році ООН була прийнята Загальній декларації прав людини, де право доступу до інформації сформульовано в 19-й статті як право збирати, отримувати й поширювати будь-які відомості та ідеї де завгодно і без перешкод. В період з 1992 по 2006 роки 25 країн Європи прийняли національні закони про право на інформацію. Україна прийняла свій Закон про інформацію однією з перших — в 1992 році. На сьогодні в Україні право на інформацію гарантоване статтями 34, 50 Конституції України, Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

З 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, насамперед для захисту інтересів національної безпеки держави. Наприклад, є пряма заборона щодо поширення інформації про переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, оскільки за такі дії Законом від 24 березня 2022 року № 2160-IX встановлено кримінальну відповідальність.

З початком повномасштабної війни в рази збільшилась кількість дезінформації про глобальну політику, внутрішні справи України. Сьогодні у нескінченному потоці інформації важко докопатися до суті. Ретельно аналізуйте, будьте вдумливі та зосереджені, коли споживаєте контент. Сьогодні інформація — це не тільки інструмент боротьби з корупцією та підзвітності урядів своїм громадянам, а й потужна зброя, яка допомагає відбивати фейки окупантів та розвінчувати міфи в інформаційній війні проти України.

У Міжнародний день загального доступу до інформації ми закликаємо всіх громадян України цінувати право на інформацію і відстоювати його. Інформація — це сила, яка може змінити світ на краще.