Міжнародний день захисту дітей: історія свята

Міжнародний день захисту дітей, що відзначався щорічно 1 червня, є важливою датою для нагадування про права і благополуччя дітей у всьому світі. Проте сьогодні його дату офіційно змінили на 20 листопада, що збігається зі Всесвітнім днем дитини. Однак для дітей України цей день набуває особливого значення на тлі війни, яка кардинально змінила їхнє життя, а в декого і зовсім забрала його.

Офіційно цей день з’явився в українському календарі 1998 року. Однак по-справжньому він став значущим зовсім недавно — на початку 2022 року, коли на території нашої країни почалася повномасштабна війна.

Якщо говорити про довоєнний час, то Україна, як і інші цивілізовані нації, намагалася надати своїм дітям усе необхідне для захисту їхніх прав, а також їхнього розвитку. Мільйони дітей могли розвиватися в різних галузях, оскільки в країні значна увага приділялася секціям і гурткам для молодшого покоління. Але 2022 рік усе змінив.
Лише за офіційними даними Офісу генерального прокурора на квітень 2025 року від початку повномасштабної війни в Україні унаслідок російської агресії постраждали 2546 дітей, з них 622 дитини — загинули, ще 1924 дістали поранень різного ступеня тяжкості.
Оскільки російські ракети хаотично руйнують мирні міста України, жертв серед дитячого населення може бути набагато більше.

Однією із головних трагедій війне є депортація українських дітей до росії з окупованої території України, яка триває і донині, незважаючи на те, що ООН називає такі дії росіян воєнним злочином, а ПАРЄ — геноцидом.

Далеко від дому українські діти змушені стикатися з насильницьким усиновленням, русифікацією та зміною всіх їхніх особистих даних. Такі діти живуть у відчуженні від батьків.

За офіційними даними, які наводить український омбудсмен Дмитро Лубінець, понад 19 500 дітей було насильно вивезено з України на територію росії. При цьому 3210 дітей вдалося повернути на Батьківщину.

Крім депортацій, Україна зіткнулася і з іншою проблемою, яка в майбутньому може не менш гостро позначитися на демографічній ситуації та розвитку країни. Йдеться про дітей-біженців, які були змушені покинути Україну через війну.

Цифра дітей, які виїхали одразу після початку російської агресії, — просто зашкалювала. За даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), до березня 2022 року територію країни покинули понад 1 мільйон дітей.

Хоча на сьогодні дані не виокремлюють українських дітей з-поміж евакуйованих, статистика Євростату свідчить, що неповнолітні становлять 33,4% від загальної кількості біженців — тобто, 1,4 мільйона малюків. Але це лише ті, хто отримав тимчасовий захист у країнах ЄС. На думку експертів, кількість дітей, які виїхали, значно вища.

Зараз багато українських дітей адаптувалися до життя за кордоном, деякі — на шляху до цього. І існує велика ймовірність, що більшість із них уже не повернуться в Україну, що може значно вплинути на процвітання країни в майбутньому.

В умовах такої війни, яку розв’язала росія в Україні, складно дати гарантії благополуччя населення, тим більше складно захистити їхні права. Ця проблема особливо розвинена в прифронтових містах.

Школи, садочки, дитячі секції — все це відходить на другий план, коли на українські міста падають російські бомби. Тому права дітей порушуються у сфері освіти та інших їхніх інтересах.

Українські школи перестали працювати під час повітряної тривоги, а також змушені переводити дітей на дистанційну форму навчання через брак електроенергії, особливо в зимовий період часу, коли країну огортає холодна погода. Така форма навчання дітям дається нелегко, та й, власне, навчання відходить на другий план. Наше місто-герой Харків добре відомий своєю потужною системою освіти, але постійні атаки Росії змусили місто переосмислити свій довгостроковий підхід до навчання.З вересня 2023 року у місті було облаштовано 61 клас на 6 станціях метрополітену, так звані метрошколи, які дали можливість понад 2000 учням міста навчатися очно. Крім того, восени 2023 року місцева влада визначила будівництво підземних шкіл як стратегічне рішення, яке дозволить учням безпечно навчатися в класах. На даний час побудовано вже чотири безпечні підземні школи.
Також варто зауважити, що багато сімей з дітьми були зруйновані і залишилися неповноцінними. Оскільки Україна продовжує боротися за свою незалежність і свободу, мільйони чоловіків змушені були залишити свій дім і йти на фронт. Багато хто, вочевидь, уже ніколи не повернеться в обійми своїх дітей і дружин. Цей фактор чинить серйозний психологічний вплив на дітей, які змушені рости без чоловічої підтримки і наставництва. Відсутність одного з батьків також погіршує економічне становище сімей, які залишилися без годувальника.
Міжнародний день захисту дітей — це насамперед дата, яка закликає світ не допустити всі вищезазначені факти. Українські діти зараз переживають важкі часи, і завдання цивілізованого світу — зроб