МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ НАСИЛЬСТВА ЩОДО ЖІНОК

У 1999 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби з насильством щодо жінок. Ця дата була обрана не випадково. Цього дня в 1961 р. в Домініканській Республіці за наказом домініканського правителя Рафаеля Трухільо були по-звірячому вбиті відомі політичні активістки три сестри Мірабаль — Патрія, Мінерва та Марія-Тереса, які виступали проти диктаторського режиму. Показова кривава страта сестер закарбувалася в народній пам’яті надовго, та мала світовий резонанс. У 1981 р. активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей день став міжнародною датою.

З 1999 р. щорічно в світі з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яку ініціював Перший всесвітній інститут жіночого лідерства ще у 1991 році. Ці 16 днів створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Кампанія боротьби проти насильства охоплює наступні важливі дати:
🔸 25 листопада — Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
🔸 1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
🔸 2 грудня — Міжнародний день боротьби з рабством;
🔸 3 грудня — Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
🔸 5 грудня — Міжнародний день волонтера;
🔸 6 грудня — Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі у 1989 р.;
🔸 9 грудня — Міжнародний день боротьби з корупцією;
🔸 10 грудня — Міжнародний день прав людини.

Насильство у відношенні жінок заподіює невимовні страждання, горе родинам, від якого страждають і старі, і малі, і доводить суспільства до зубожіння. Воно не дозволяє жінкам використовувати весь свій інтелектуальний потенціал та можливості кар’єрного росту, реалізовувати свої творчі здібності, обмежує економічне зростання та підриває розвиток країн.

Насильство щодо жінок та дітей в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти. Нажаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім’ї є внутрішньою проблемою цієї сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.
Домашнє насильство — це не лише фізичне чи сексуальне насильство. Це і психологічний тиск — образи й приниження, ігнорування почуттів особи, і економічні утиски — заборона працювати чи контроль сімейного бюджету. Насильство можуть здійснювати будь-які члени родини щодо інших, навіть якщо не перебувають в офіційних стосунках і не проживають разом. Домашнє насильство скоюють свідомо. Стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння не виправдовує його вчинення!

Домашнє насильство порушує права та свободи людини! Насильство спричиняє шкоду: фізичну, морально-психологічну, матеріальну.

У ситуаціях насильства кривдник має переваги: фізична сила, вік, фінансове становище. Через це потерпіла особа зневірюється у будь-якій можливості себе захистити. Домашнє насильство — не приватна справа сім’ї. Це кримінальний злочин!

Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, масштаби та істинна природа його нерідко приховані. Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки — це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI ст., потерпають у тому числі і українські жінки.

Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім’ї, зокрема, було ухвалено відповідний закон, країна приєдналась до кампанії ООН проти побутового насильства, започатковано загальнодержавну кампанію «Стоп-насильству».

Насильство проти жінок одночасно є як причиною, так і наслідком гендерної нерівності. Це широко розповсюджене та поширене порушення реалізації прав людини, головна перешкода на шляху досягнення гендерної рівності. Більшість держав, в тому числі і Україна, включили принцип недискримінації, як це сформульовано в міжнародних документах з прав людини, у своє внутрішнє законодавство (Конституція України, Закони України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» та інші).

Можливо, для когось першим кроком такої боротьби буде участь в акції «16 днів проти насильства». Кожен з нас має сказати «Ні!» насиллю у власній родині. Адже сім’я — це саме те місце, яке має бути затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому житті. Приєднуйтесь до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»!

Куди звертатися у випадку домашнього насильства?
Ви можете завжди знайти інформацію, як розпізнати насильство та захистити себе на сайті «Розірви коло» (https://rozirvykolo.org/)
📲 102 ― Національна поліція України;
📲 15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства;
📲 116-123 або 0 800 500 335 ― «Ла Страда»;
📲 772 або 0 800 500 225 ― Національна дитяча гаряча лінія; мобільні бригади Міністерства соціальної політики в регіонах; денні центри UNFPA;
📲 @police_helpbot ― чат-бот у Telegram від МВС.