МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ РАСОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Вибір цієї дати пов’язаний з сумною подією 21 березня 1960 р., коли в місті Шарпевілі у Південно-Африканській Республіці поліція відкрила вогонь у натовп чорношкірих демонстрантів та вбила 69 людей, які вийшли на мирну демонстрацію проти законів апартеїду. Події в Шарпеівлі викликали обурення та спричинили хвилю демонстрацій не тільки в ПАР, але й в багатьох країнах світу. ООН виступила з засудженням цього акту насильства, 1 квітня 1960 р. Рада Безпеки ООН прийняла відповідну резолюцію № 134. 26 жовтня 1966 р. Генеральна Асамблея ООН закликала міжнародну спільноту подвоїти зусилля з метою ліквідації всіх форм расової дискримінації та прийняла Рішення A/RES/2142 (XXI), яким проголосила 21 березня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію расової дискримінації.

Расова дискримінація, на жаль, має довгу історію. Вона розпочалася в часи великих географічних відкриттів ХV-ХVІ ст., коли європейські мореплавці побачили в нових землях Америки, Південної Африки, Західної Індії людей іншого зовнішнього виду, з іншим кольором шкіри, несхожими звичаями та традиціями. Фактично ідеологія расизму легітимізувала колоніалізм. Расизм в своїх класичних формах протиставлення людей з різним кольором шкіри, побудови певної соціальної ієрархії та обмежень проіснував до середини ХХ ст.

Холокост, інспірований нацизмом, підвів межу в історії та теорії расизму. Расизм як ідеологія та як практика був підданий загальному остракізму. Після 1945 р. уславитися расистом означало виключити себе з цивілізованого суспільства. Єдиною країною, що відкрито проводила в другій половині XX ст. расистську політику, залишалася ПАР, де більшість чорношкірого населення не мали виборчих прав до 1994 р. ООН прийняла ряд резолюцій, спрямованих на подолання рецидивів расизму у світі. У розвинених країнах прийняті антирасистські закони. Настало століття політичної коректності. Суспільство сьогодні суворо стежать за проявами расизму в засобах масової інформації. Расизм став табу, порушити яке не можна, не поставивши на карту репутацію. Словом, расизм, як здається, загнаний в кут, і його прихильникам нічого не залишається як перевиховуватися.

Вплив расистських ідеологій був руйнівним для людства; вони виправдовували рабство, колоніалізм, апартеїд, насильницьку стерилізацію та анігіляцію народів. На цьому базувалися нацистські ідеології та програми знищення євреїв та інших «неповноцінних народів».

На жаль, расизм і зараз присутній в сучасних європейських суспільствах і політиці, хоча раса більше не сприймається як біологічна категорія і тільки одиниці вірять зараз у «вищі раси» із спадковим правом мати владу над тими, хто вважається «нижчою расою». Вплив расизму існує і приймає різні форми, такі як культурний расизм або етноцентризм, віра в те, що деякі культури, як правило, свої власні, перевершують інші, або не сумісні з іншими культурами, традиціями, звичаями та історією.

Тому сьогодні, відзначаючи Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, треба нагадати всім про недопустимість расизму, дискримінації за расовими або етнічними ознаками, про рівні права всіх громадян та народів, про толерантне відношення до інших людей.