МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛІКАРЯ / WORLD DOCTORS DAY

У першій понеділок жовтня в усьому світі відзначається — Міжнародний день лікаря — професійне свято лікарів всіх напрямків та спеціалізацій. Відзначення цього дня розпочалося з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я ООН у 1971 році, коли була створена міжнародна медична гуманітарна організація Лікарі без кордонів — Medecins Sans Frontieres, MSF. Серед засновників якої були Міжнародний Червоний Хрест, Мальтійський орден і ЮНІСЕФ.

Про важливість цієї професії сьогодні знає кожна людина. Скажений темп життя, проблеми з екологією, епідемії та війни давно зробили лікаря однією з найважливіших персон в житті більшості мешканців нашої планети.

В день цього свята варто мовчки вклонитися всім тим, хто присвятив себе збереженню здоров’я людей, а нерідко і їхнього дорогоцінного життя.

Професія лікаря відноситься до однієї з найдавніших. Першою професійною клятвою лікаря стала клятва Гіппократа.

Сьогодні у Міжнародний день лікаря у нас є ще одна можливість із вдячністю та захватом усвідомити усю багатогранність професії. Важко пригадати ще один такий фах, де потрібно поєднувати у собі так багато якостей одночасно.

Лікар — музикант, адже тільки він здатен у величезному вихорі шумів вислухати той неповторний ритм серця, який дозволяє розпізнати хворобу. Тільки цей талановитий майстер вміє безпомилково натискати саме на ті струни душі хворого, які налаштовують його на боротьбу з хворобою

Лікар — художник, адже тільки він може відтворити картину хвороби з поодиноких розмитих симптомів та декількома штрихами перетворити її у картину здоров’я

Лікар — мудрець-філософ, адже тільки він здатен з першого погляду проникнути глибоко в душу пацієнту, вислухати та зрозуміти його. Тільки він може підібрати потрібні слова, які допоможуть хворому на межі відчаю зібрати в кулак усю свою волю та вступити в запеклу боротьбу з хворобою

Лікар — полководець, адже тільки він здатен організувати на боротьбу з хворобою численне військо з лікарських засобів, оперативних втручань, процедур реабілітації; долучити до цієї боротьби самого пацієнта, його родичів та друзів; організувати вдалу розвідку перед початком «бойових дій» у вигляді правильно призначених та інтерпретованих діагностичних процедур

Лікар — завжди найбільший оптиміст. Тільки справжній оптиміст може вселяти в зболену душу пацієнта та його рідних надію на одужання. І тільки справжній оптиміст, попри постійні зустрічі з людським болем та стражданнями, здатен не опускати рук та радіти життю

І звичайно, лікар — це найвіртуозніший шифрувальник. Тільки він може так описати стан хворого та виписати рецепт, що прочитати його буде важко і самому. Не дарма багато жартують про почерк лікаря.

Сьогодні, 3 жовтня 2022 р. в Україні також відзначають Міжнародний день лікаря та вітають всіх лікарів. Люди цієї професії — особливі, вони завжди першими допомагають тим, хто потрапив в біду. Лікар — перш за все гуманіст, людина високих моральних якостей. Сьогодні у нас особливий день лікаря, він проходить в умовах війни. Лікарі відзначають своє професійне свято на робочому місці — на фронті поруч з нашими захисниками, в польових та стаціонарних шпиталях, у лікарнях в містах, де більшість з них мешкає разом з роди нами з першого дня війни.

Війна забирає життя, а лікарі його — рятують. На війні всім дуже важко, але лікарю на війні найважче, в першу чергу, морально. Доводиться постійно пропускати через себе весь біль, страх та періодичний відчай побратимів. Бути поруч, розуміючи, що медицина не є, на жаль, всесильною… Історій про сучасних лікарів, які рятують життя людей на фронті, в тилу, в окупації багато, і кожна заслуговує на окрему розповідь. Але сьогодні хочеться згадати історію, що сталася 81 рік тому назад у нашому місті Харкові, історію, яка заклала моральне підґрунтя сучасної історії української медицини та на якій були виховані вже кілька поколінь харківських лікарів.

Традиції харківської медицини сформувалися протягом ХІХ — початку ХХ ст. В історії медицини нашого міста можна згадати багато імен видатних лікарів. Всі харківські лікарі — справжні герої, якими вони були в усі часи. Але сьогодні наша розповідь про дуже скромну, порядну, неймовірну людину, справжнього лікаря — гуманіста Олександра Івановича Мещанінова, життєвим кредо якого стали слова «Все своє життя, сили і енергію я віддам вам, люди!».

24 жовтня 1941 року. Харків. Холодна гора, окраїна міста, маленька двоповерхова будівля 9-й лікарні, операційна. В операційну забігає схвильована дівчина-санітарка та кричить: «Німці в лікарні!». На що старий професор суворо відповідає: «Продовжуємо операцію! Не відволікатися!» Через деякий час в операційну входить німецький офіцер у забрудненому одязі та чоботах, зі зброєю та голосно запитує «Військові є?». На що старий лікар на чистій німецькій мові відповідає «Ні, у лікарні лише мирні городяни, дуже прошу не заважати мені працювати, прошу покинути приміщення лікарні, тут небезпечно, черевний тиф». Здивований та злякавшийся фашист мовчки зникає з лікарні. Це не сценарій фільму про війну, це справжня історія, яка відбулася у нашому місті 24 жовтня 1941 року. Цим лікарем був відомий не тільки у Харкові, а й у Європі, зірка хірургії, професор Харківського медичного інституту, завідувач Холодногірської лікарні Олександр Іванович Мещанінов. О. І. Мещанінов (1879-1965) організував на базі 9-й лікарні військовий шпиталь, де в умовах німецької окупації рятував поранених бійців, надавав допомогу цивільному населенню Харкова, рятував від відправки на роботу до Німеччини молодь, витягував з концентраційного табору, що розташовувався на Холодній горі, полонених офіцерів та солдатів. За спасіння євреїв в Ізраїлі О. І. Мещанінова занесено до списку «Праведники світу». Біля лікарні об’єдналися місцеві мешканці, які допомагали пораненим військовим продуктами харчування, ліками, бинтами, одягом, після одужання селили їх у своїх родинах, допомагали дістатися до фронту. Сьогодні таких людей ми називаємо волонтерами. О. І. Мещанінов був не один, його підтримав колектив лікарні, переважно жінки, які були справжніми героїнями, ризикуючи своїм життям. За час окупації Харкова медики лікарні врятували 2000 солдат та офіцерів, 200 з яких дісталися партизанських загонів та продовжили воювати. Ця історія стала відома громадськості на початку 60-х років минулого століття, був оцінений подвиг харківських медиків. На честь О. І. Мещанінова у Харкові названа вулиця у Холодногірському районі, де колись знаходилася лікарня №9, та його ім’я присвоєно лікарні швидкої невідкладної допомоги в день її відкриття 20 травня 1977 року.

Більш детально з життям та діяльністю професора О.І. Мещанінова та його команди можна ознайомитися за посиланням (https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/23790/6/%D0%9C%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B4.pdf).

Шановні наші лікарі! Прийміть щирі вітання в день Вашого професійного свята! Ви приходите на допомогу в найважчі хвилини, робите часом неможливе, проявляєте співчуття до чужого болю, берете на себе відповідальність за життя і здоров’я пацієнтів. Саме Вам ми зобов’язані своїм хорошим самопочуттям, настроєм, працездатністю, а часто й життям. У цей день прийміть найтепліші слова подяки за гідну працю на благо людей і щирі побажання добра, благополуччя і успіхів у вашій благородній справі. Низький уклін Вам нашим героям-лікарям!

Все буде Україна!!! Перемога буде за нами!!!