МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

16 листопада 1995 року державами-членами ЮНЕСКО прийнято Декларацію принципів толерантності.

📖 «…1.1 Толерантність — це повага, прийняття та оцінка великого розмаїття культури нашого світу, форм самовираження та способів бути людьми… 1.2 Толерантність — це, перш за все, активна позиція, яка обумовлена визнанням універсальних прав людини та основних свобод інших… 1.3 Толерантність — це відповідальність, яка підтримує права людини, плюралізм (включаючи культурний плюралізм), демократію та верховенство права… 1.4 Це означає, що людина вільна дотримуватися власних переконань і погоджується, що інші підтримують свої переконання. Це означає прийняти той факт, що люди, які за своєю природою відрізняються своєю зовнішністю, ситуацією, мовою, поведінкою та цінностями, мають право жити у світі та бути такими, якими вони є…» Ст. 1. Значення толерантності

1996 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнято резолюцію 51/95 про оголошення 16 листопада Міжнародним днем толерантності заходи котрого спрямовані на привернення уваги суспільства до проблем взаємоповаги, терпимості та порозуміння між людьми у світі. Через освітні проєкти акцентується увага на питаннях донесення до суспільства культури миру та ненасильства, демократії та глобального громадянства, прав, інтеграції та недискримінації, свободи самовираження. Наголошується важливість розв’язання питань на законодавчому, освітньому, інформаційному, органами влади на місцях та особистісному рівнях.

За активну значну діяльність у науковій, мистецькій, культурній та комунікаційній сферах, спрямовану на сприяння духу толерантності та відмови від насильства 1995 року Виконавчою радою ЮНЕСКО засновано «Премію ЮНЕСКО-Маданжит Сінгх за сприяння толерантності та ненасильству».

✍️ Маданджит Сінгх (16 квітня 1924 року (Лахорі, Пакистан) — 6 січня 2013 року) великий дипломат, художник, письменник і громадський діяч, основоположник Фонду Південної Азії (SAF), посол доброї волі ЮНЕСКО.

Міжнародне право у сфері забезпечення толерантності складається з Загальної Декларації прав людини 1948 року, Декларації про ліквідацію усіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії 1981 р. Декларації про принципи толерантності ЮНЕСКО 1995 р. Акти Ради Європи у сфері толерантності і протидії насильницькому екстремізму (Європейська комісія проти расизму і нетерпимості, Європейська Рада з толерантності та взаємоповаги).

Держава Україна робить вагомий внесок у світове законодавство ініціюючи міжнародні програми та проєкти:
🔸 19 грудня 1962 року Україною ратифіковано Конвенцію проти дискримінації в освіті.
🔸 Українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами дала поштовх до розробки та прийняття у 1978 році Декларації про раси i расові забобони.
🔸 На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру». Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності.
🔸 10 березня 2010 року Україною ратифіковано Конвенцію про охорону та заохочення різноманітності форм культурного самовираження.

Терпимість, толерантність та взаємоповага необхідні сьогодні безпосередньо в українському суспільстві задля того, щоб навчитися жити з важкою колективною травмою — війною. Важливо знаходити шляхи порозуміння між людьми на окупованих та звільнених територіях; біженців, внутрішньо переміщених осіб та тих хто лишався у зоні бойових дій постійно; тих хто втратив усе і в кого щось лишилось; військовими, тими хто повернувся з полону та цивільними; тими хто пережив фізичне та моральне насильство. Життя з непомірною кількістю болю. Будемо уважними та чуйними один до одного! Дослухаємося, допомагаємо! В єдності та любові наша сила!

СІМ КРОКІВ ДО ТОЛЕРАНТНОСТІ (ЮНЕСКО)
1. Атмосфера довіри та безпеки для підтримки діалогу
2. Проблематизація толерантності — дослідіження, що це насправді означає, вплив нетерпимості, як це відчувається, які проблеми викликає нетерпимість як особистості, у школі, колективі, оточуючому середовищі
3. Побудова впевненості та стійкості
4. Ідентичність, права та свободи — розуміння того, що робить людину собою, подібність та відмінність, політичні рамки, Велика Хартія вольностей, права дитини ООН, права людини
5. Міркування і роздуми; обдумування речей у діалозі
6. Оповідання; перспектива та сила оповіді — розуміння структури історії, навчання слуханню та розвиток співпереживання
7. Вжиття дій — важливість здійснення значущих дій, які об’єднують людей, усувають розбіжності, виправляють помилки та сприяють гармонії.