Історії
Не голені скіфські олені в експозиції музею
Багато хто пам’ятає кумедну пісню гурту «ТІК» про «не бритих і не голених» оленів. Таких тварин можна зустріти не лише на килимці чи ще деінде, але і в Харківському історичному музеї імені М.Ф. Сумцова. Зокрема, в експозиції «Слобожани», у вітрині, присвяченій скіфській добі.
Оленями прикрашені два навершя, що були знайдені ще в 1898 р. під час розкопок скіфського кургану IV ст. до н.е. Чмирева Могила. Спочатку вони потрапили до Ермітажу, але в 1932 р. їх повернули до Харкова.
Олені були найпоширенішим персонажем скіфського звіриного стилю, але на навершях зображено не простих оленів, а певною мірою фантастичних істот, які мають невластиві природним тваринам риси.
Найперше впадає в очі довга трискладчаста борода, що нагадує пташиний дзьоб і звисає донизу від щелепи тварини. За цією ознакою тварина схожа на колхідських трагелафосів (τραγέλαψος), згаданих римським істориком Плінієм Старшим в «Природничій історії».
Якщо уважно придивитися до фігурок «оленів», то можна помітити якісь химерні рельєфні знаки, в яких ледь упізнаються голівки хижих птахів з закрученим у спіраль дзьобом.
Незвична і поза оленя на наверші — з підігнутими передніми та випрямленими у кроці задніми кінцівками. Зазвичай таку позу надавали саме жертовним тваринам, яких шматували грифони або ж різні хижаки. Подібні сцени можна побачити на численних коштовних виробах із металу, виготовлених давньогрецькими ювелірами на замовлення скіфів.
Подібні навершя скіфи насаджували на дерев’яний держак, що символізував світове дерево. Держаками з навершями прикрашали катафалки, а також використовували їх як жертовні стовпи, біля яких приносили жертви богам. Саме тому олені на навершях і зображені у жертовних позах. Це сприяло доставці жертви у назначене їй місце — нижній, хтонічний світ або ж верхній світ богів.
Більш докладну інформацію про ці навершя можна знайти у статті нашого співробітника Леоніда Бабенка.
