Пам’ятаємо минуле заради майбутнього.

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років та 80-ту річницю Перемоги над нацизмом у Європі.
Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну — мак памʼяті.
У світі червоний мак початково був символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом став символізувати вшанування жертв усіх збройних конфліктів, починаючи з 1914 року.
Поширення цього символу як квітки пам’яті пов’язують з віршем канадського військового лікаря Джона МакКрея — У полях Фландрії (1915). Ця поезія починається словами: «В полях фламандських квітне мак / Поміж хрестів — скорботний знак / По нас»..
В Україні стилізоване зображення квітки маку, яке водночас символізує кривавий слід від кулі, стало головним символом Дня пам’яті та примирення (8 травня) у 2014−2015 роках. Мак пам’яті в Україні поєднується з давнім символічним значенням цієї квітки в народній міфології та в художній літературі — зокрема і з легендами про те, що маки цвітуть там, де пролилася кров українських козаків.
Дизайн розробили за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Автором символу став харківський дизайнер Сергій Мішакін.
Такі маки виготовляють з паперу або тканини та розміщують на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця — задля пошани пам’яті 8 млн. українців, загиблих в роки Другої світової війни, та 65 млн убитих у світі.

Ми пам’ятаємо, що війна — це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.
Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі — не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та перемоги — це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початок війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Марина, [07.05.2025 12:19]
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога — результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.
Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.
Наразі Україна зіштовхнулася з новою злочинною агресією — це повномасштабне вторгнення російської федерації на нашу територію. Ця агресія несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають себе і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки.
Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
Історія Другої світової війни нас вчить, що народ перемагає лише тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні. Як і у середині минулого століття, то і зараз ми захищаємо свою землю і свою Вітчизну від агресора-окупанта, що дає нам додаткових сил і право на відчайдушний спротив. Перемога у цій війні означає для нас вільне життя у своєму власному домі за своїми власними правилами. Ми ніколи не були загарбниками як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці.
Пам’ятаємо! Перемагаємо!

( в тексті використані інформаційні матеріали Інституту національної пам’яті до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)