Партизанська слава України

22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави. Ця урочиста дата була запроваджена згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 р. для вшанування подвигу партизанів і підпільників у боротьбі з окупантами під час німецько-радянської війни 1941–1945 рр.

Однією з форм боротьби проти окупантів став партизанський рух. Більшість партизан у 1941 р. — були заздалегідь підготовлені люди і по суті, на думку сучасних дослідників радянського партизанського руху, це був спецназ, хоча й малокваліфікований.

У липні 1941 р., коли лінія фронту була ще далеко від Харківської області, у Харкові створили спеціальну школу. У ній навчали майбутніх партизан і підпільників тому, як треба проводити диверсії, мінно-підривній справі, як користуватись радіостанціями для зв’язку з координуючими органами та іншим корисним навичкам для боротьби в тилу ворога.

На жаль, територія Харківщини за своїми природними умовами не сприяє веденню партизанської війни, оскільки на території нашої області мало лісів, а для партизанської війни наявність великих лісових масивів — одна з найголовніших умов. На території Харківської області в кінці 1941 р. діяло близько 50 невеликих партизанських загонів, загальною чисельністю 2315 бійців. Але кількість партизан зменшувалась, в 1943 р. на Харківщині розташовувалось 22 партизанських загони, в яких діяло близько 600 бійців.

Найбільшим партизанським загоном на Харківщині командував М. Воронцов. У цьому загоні діяв один з кращих партизанських мінерів — Герой Радянського Союзу В. Яремчук. Він до німецько-радянської війни був шкільним вчителем, після початку війни пройшов навчання у спеціальній школі з мінно-підривної справи і був направлений в Харківський партизанський загін під командуванням М. Воронцова.

Так само, як і партизанські загони, підпільну мережу Харкова почали формувати заздалегідь, з вересня 1941 р., зі спеціально навчених людей на випадок захоплення міста ворогом. Підпільників Харкова під час окупації очолив колишній викладача математики Харківського сільськогосподарського інституту І. Бакулін. Підпільники займалися антинімецькою агітацією, випускали антинімецькі листівки. Крім того, підпільники здійснювали різноманітні диверсійні акти.

Доля харківських підпільників була досить складною. До серпня 1942 р. майже всіх підпільників Харкова заарештували німці, а потім стратили. Сам І. Бакулін — керівник харківського підпілля, помер від побоїв у німецькій тюрмі 25 вересня 1942 р. Уже після закінчення війни, у 1965 р. І. Бакуліну посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

Малодослідженою, майже невідомою широкому загалу, залишається тема діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) у Харкові в період німецької окупації. З вересня 1939 р., коли до Радянської України були приєднані землі західної частини України, в Харкові починають з’являтися представники ОУН. Це було пов’язано з тим, що з західних областей у Харків прибували робітники для промисловості та студенти, деякі з них буди членами ОУН. Крім того, провід ОУН за спеціальним завданням направляв на Харківщину своїх емісарів для організаційної розбудови. Влітку 1941 р. крайовий провідник ОУН(б) Іван Климів у своєму звіті повідомляв Степана Бандеру про те, що у Харкові нараховується близько 200 членів ОУН. Ці данні підтверджуються й іншими джерелами. В 1942 р. до Харкова приїхала група бандерівців, серед них колишній начальник особистої охорони Бандери, якого звали Михайло (його прізвище невідоме), деякі дослідники вважають, що саме він був керівником ОУН(б) в Харкові. Підпільники ОУН(б), в основному, займалися антинімецькою та антирадянською агітацією, випускали листівки антирадянського й антинімецького спрямування, а також розповсюджували націоналістичну літературу. Так само як і радянських підпільників, активістів підпільної організації ОУН(б) у серпні 1942 р. заарештували німці, в т. ч. й Михайла — колишнього начальника особистої охорони Бандери. Більшість арештованих бандерівців Харкова були страчені. 17 жовтня 1942 р. німці викрили підпільну бандерівську друкарню в Харкові, за яку відбувся бій. Але німці, незважаючи на опір, заарештували 11 оунівців, які знаходились у підпільній друкарні, а також вилучили 14 ящиків пропагандистських матеріалів.

У наш час, коли російська федерація з 24 лютого 2022 р. розв’язала повномасштабну війну проти України, на тимчасово окупованих територіях активно діють українські партизани та підпільники. Деталі їх діяльності не розголошуються, щоб не нашкодити учасникам цього руху на непідконтрольній українській владі території. Але з відкритих джерел відомо, що, наприклад, у місті Токмак Запорізької області, Збройним Силам України допомагав Максим Махринов, він корегував вогонь по базам російських військ. Російські окупанти вдерлись до Максима додому з метою його арешту за допомогу Збройним Силам України, але ворогам не вдалось взяти Максима Махринова. Він підірвав себе гранатою, у результаті вибуху загинув один з окупантів, а другий був важко поранений.

Українці вірять і знають, що скоро на всіх українських землях пануватиме мир і злагода без російських окупантів. Українці завжди зможуть захистити свою Батьківщину, надихаючись подвигами героїв минулих поколінь. Слава Україні! Слава українським партизанам! Слава героям!