Петро Левченко — видатний живописець Харківщини

Один з найкращих живописців, яких українській художній школі дала харківська земля — Петро Олексійович Левченко. Він народився 11 липня (за старим стилем — 29 червня) 1856 р. у Харкові у купецькій родині. Ще у шкільні роки Петро Левченко захопився малюванням, став навчатись художньому мистецтву під керівництвом відомого живописця Дмитра Безперчого. Пізніше, але також у шкільні роки, Петро Левченко навчався живопису у приватній студії відомого пейзажиста Єгора Шрейдера. Очевидно, що саме навчання у Єгора Шрейдера вплинуло на майбутній художній профіль Петра Левченка. Талант юного художника був помічений відомими митцями того часу, в 1873 р. П. Левченко був нагороджений срібною медаллю на учнівській художній виставці у Санкт-Петербурзі.

У 1878 р. П.О. Левченко переїхав з Харкова у Санкт-Петербург для навчання в Академії мистецтв на правах вільного слухача. У цей же час Левченко вивчає музичне мистецтво і готується до вступу в консерваторію, але пристрасне зацікавлення художнім мистецтвом перемогло, Петро Олексійович все ж повністю поринає у живопис.

У 1883 р. Петро Олексійович Левченко повертається з Петербургу до Харкова і починає викладати у міській школі малювання. Коли у нашому місті було створене Харківське товариство любителів мистецтва, Петро Левченко став одним з його засновників і членів. Розквіт його творчості припадає на кін 19–поч. 20 ст.

Серед пейзажних художніх робіт П.О. Левченка переважно домінує рідна йому Харківщина у різних її куточках і порах року. Він зображував церкви з багатовіковими банями, вітряки із мальовничо вивернутими крилами, хати під солом’яними стріхами, зображував усе, що торкало душу на любій Слобожанщині. Петро Олексійович був художнім співцем свого рідного краю, він зображував Харківщину не бутафорською, а справжньою, такою як вона є. Для Левченка характерне використання напівпрозорих фарб, що створювало ефект легкості і неначе передавало особливості повітря рідного краю. Також Петро Олексійович любив зображувати різноманітні інтер’єри, які він бачив у харківських будинках, такі полотна були пройняті відчуттям привітності їх господарів. Його інтер’єрна творчість, на той час, стала унікальною для української художньої школи. У творчому спадку П.О. Левченка є велика кількість мініатюрних робіт, які виконанні на високому рівні майстерності. Писав Петро Олексійович і натюрморти, на яких ми можемо побачити традиційні українські паски і крашанки на святковому столі.

Останні роки життя П.О. Левченко замкнувся у собі, жив у Змієві на Харківщині, писав картини, слухав музику, багато читав. У той час живописець тяжко хворів, рак внутрішніх органів звів його у домовину. Художня творчість Петра Олексійовича Левченка не принесла йому багатства. Він помер у Харкові 27 січня 1917 р. У 1919 р. була організована виставка художніх робіт П.О.Левченка, де було представлено більше 700 полотен, які показали справжній масштаб творчої натури майстра і зробили його більш відомим для широкого загалу поціновувачів живопису. У наш час ми можемо зробити висновок про те, що творчість Петра Левченка у кін. 19–поч. 20 ст. — це було помітне явище в українському реалістичному живописі. Через образи природи Петро Левченко умів виразити всю гаму людських почуттів і переживань, він був справжнім творцем ліричного краєвиду.

На жаль, після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 р., художній спадщині таких видатних живописців, як Петро Олексійович Левченко, загрожують знищенням російські ракети та бомби. Але музейні співробітники роблять все для того, щоб зберегти культурну спадщину і передати її майбутнім поколінням українських патріотів. Слава Україні! Слава героям! Слава українським патріотам!