Подія ООН. Співпраця Південь-Південь

19 грудня 1977 року Генеральною Асамблеєю ООН винесено резолюцію A/RES/32/183 в рамках Конференції ООН про технічне співробітництво між країнами, що розвиваються. Відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї 31/179 від 21 грудня 1976 року та 32/183 від 19 грудня 1977 року в Буенос-Айресі з 30 серпня по 12 вересня 1978 року відбулася Конференція ООН за участі 138 держав. Результатом роботи стало прийняття Буенос-Айреського Плану дій щодо сприяння та впровадження технічного співробітництва між країнами, що розвиваються.

Співпраця Південь-Південь заснована на концепції солідарності та здійснюється в політичній, економічній, соціальній, культурній, екологічній та технічній сферах. Залучення двох або більше країн, що розвиваються, може відбуватися на двосторонній, регіональній, внутрішньорегіональній або міжрегіональній основі. Іншим способом співпраці Південь-Південь є тристороння співпраця, співпраця, в якій традиційні країни-донори та багатосторонні організації сприяють ініціативам Південь-Південь шляхом надання фінансування, навчання, управління та технологічних систем, а також інших форм підтримки.

Історія співпраці Південь-Південь сягає 1949 року коли Економічна і соціальна рада ООН засновує першу програму технічної допомоги ООН. 1955 року нові незалежні держави Африки та Азії зустрічаються в Бандунгу, Індонезія, і вирішують співпрацювати в ООН як Афро-Азіатська група. 1964 року ідея економічної співпраці між країнами, що розвиваються, призводить до створення Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). На першій ЮНКТАД країни Латинської Америки об’єдналися з країнами Африки та Азії, щоб створити Групу 77. 1965 року створено Програму розвитку ООН (ПРООН).

1972 року Генеральна Асамблея ООН створює Робочу групу з технічного співробітництва між країнами, що розвиваються (TCDC), яка рекомендує створити спеціальний підрозділ для TCDC. Вже 1974 року засновано управління ООН з питань співробітництва Південь-Південь (UNOSSC).

United Nations Day for South-South Cooperation відзначався щорічно 19 грудня. Але починаючи з 2012 року цей День перенесено з 19 грудня на 12 вересня на ознаменування прийняття в 1978 році Буенос-Айреського Плану дій.

В реаліях повномасштабного вторгнення росії на територію України, через геополітичну та геоекономічну напруженість під сумнів поставлено інститут багатосторонності, що досі був гарантом глобальної стабільності. Посилюється мілітаризація країн та виникає небезпека порушення територіальної цілісності.

Ставлення Глобального Півдня до війни в Україні більшою мірою нейтральне, частина держав дистанціювалася чи підтримує країну-агресора в рамках власних інтересів, частина підтримує Україну. Що можна побачити на прикладі одного з голосувань ООН з ухвалення резолюції «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», під час якого «За» проголосували 94 країн, утрималося — 74, проти — 13: Білорусь, Центральноафриканська Республіка, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, росія, Сирія, Зімбабве.

Українська дипломатія виконує складну роботу задля поліпшення стосунків між Україною та Глобальним Півднем. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив робочі поїздки країнами Африки.

Україна, як один з найбільших світових виробників зерна, за допомогою виконання «Зернової угоди», пояснює свою важливість для світу. Що дозволяє знизити продовольчу напругу на світовому продовольчому ринку, врятувати від голоду населення, перед усім у країнах Африки. В межах Продовольчої програми ООН із наших портів продовольство прямує до: Марокко, Алжиру, Лівії, Тунісу, Єгипту, Судану, Ефіопії, Сомалі, Кенії, Ємену, Лівану, Бангладеш, Китаю, Індії, Індонезії, Туреччини, а також країн Європейського Союзу.

На сьогодні Україна своєю честю, гідністю та шанобливим ставленням до інших країн у міжнародному просторі розповідає світові про себе, як надійного партнера та консолідує світ навколо поваги до верховенства права і дотримання укладених домовленостей.