Різдво Христове

Святкування Різдва за незалежності України 25 грудня офіційно затверджене 2023 р. Зміни в законодавстві відбулися у зв’язку з тим, що ПЦУ 24 травня 2023 р. на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 р. на новоюліанський календар.

У різних країнах є свої звичаї святкувань та бачення поєднання мирських та релігійних елементів. Для українців, у календарно-обрядовому циклі, Різдво друге за величиною свято після Великодня. У ньому поєдналися язичницькі та християнські символи, які виражені у атрибутиці, текстах та страві. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) зазначав: «Християнство заступило перше Свято народження сонця Святом Народження Христа». Переплетіння вірувань, накопичений попередніми поколіннями досвід, ритуалізація, сповнили Свято таїною, можливістю бути причетним до неї через суспільне єднання.

Ввечері 24 грудня, коли на небі з’являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю, яку складають пісні страви. У різних куточках України їх кількість різниться і може сягати 7, 9, 12 страв або іншої кількості.

«… Ритуальні страви цієї трапези — кутя і узвар — мають дуже давній характер: зварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом і зварені також у воді сухі фрукти нагадують про неолітичну ще епоху…» Вовк Ф. «Студії з української етнографії та антропології».

Страва із зерна —стала однією з основних складових харчування людини із часу поєднання вмінь розпалювати вогнище, вирощувати злаки та виготовляти посуд. Із часом вона стає складовою різних ритуалів, які супроводжували людину від народження і до смерті. Наприклад, у поминальній обрядовості й досі є коливо (канун). У зимовому циклі свят готували кутю багату — на Святий вечір, щедру — на Щедрий вечір, голодну — на Водохреще. Страву виготовляли із зерен пшениці, ячменю, а з першої половини ХІХ ст. і з рису, який був показником достатку родини на той час. Але українське суспільство неоднозначно сприймало таке нововведення. Кутя і до сьогодні залишається своєрідним зв’язком роду. ЇЇ несуть «на вечерю» діти (вечерники) рідним та близьким старшого віку, її ставлять на сіно на покуті й залишають на столі для пращурів. Щодо назви страви, то існує велика кількість варіацій та досліджень про походження. Наприклад, можна зустріти припущення, що слово «кутя» походить із грецької чи арабської мов. І що на території України страва має назву не тільки «кутя», а і «пшениця», «пшеничка з маком»,«дзьобавка» та інші.

11 років незалежна Україна зустрічає Різдво в російсько-українській війні. Когось дуже чекають вдома з надією, а когось уже ніколи не дочекаються у Святий Вечір. Свято Різдва для кожного своє і про своє та про спільні радість і біль. Нехай у цей День і щодня кожен відчуває підтримку, добро, тепло, надію, здійснення найпотаємнішої мрії, дива й дарує їх навзаєм. Нехай якомога більше найрідніших зберуться у родинному колі і у кожного у Святвечір будуть кутя та узвар. Подяка українському війську за можливість зустріти Різдво у своїй країні й за своїми традиціями. Єдності, витримки й миру українцям.

З Різдвом Христовим!