Різдво Христове

В цьому році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар і релігійні свята святкуватимуться на 13 днів раніше, тож офіційною датою Різдва в Україні є 25 грудня. За бажанням можна святкувати й 7 січня, але статус офіційного свята цей день втратив.

Спочатку християнські священники не вважали за потрібне святкувати день народження Спасителя. Головним святом був Великдень — воскресіння Ісуса Христа. Ані в Біблії, ані в жодному документі немає інформації про день його народження. Офіційно ця дата, 25 грудня, була затверджена на Ефеському церковному соборі в 431 році, а в 438 році в кодексі імператора Феодосія II з’явився закон про загальне святкування Різдва Христового.

Свій день народження у кінці грудня святкували багато богів, серед яких ми бачимо Осіріса, Діоніса, Мардука та Сатурна. Цей період для багатьох народів здавна були святковими, бо це час зимового сонцестояння, «поворот до весни» — народження нового сонця, а значить народження нового року.

У східних слов’ян за часів Київської Русі був свій пантеон богів та цілий список свят пов’язаних з примхами природи та змінами пори року. В ніч на 25 грудня приходило свято Коляди. За легендою давніх слов’ян, Коляда — це богиня неба, мати сонця. Кожного року в ніч на 25 грудня Чорнобог — бог ночі і темряви посилає за Колядою Мару — богиню смерті, щоб вбити її. Тоді Коляда обертається в козу, і в такому вигляді в день зимового сонцестояння народжує сина — Божича Коляду, маленьке сонечко, яке постає в образі дитини.

Цей час вважався магічним, бо поєднуються світи людей, богів та духів, і померлі родичі можуть відвідати живих. Люди завжди вірили, що в коловороті часу є тріщини, через які може вийти темна сила та зупинити коло. І тоді життя зупиниться. Тому щоб допомогти новому сонцю в цей день давні слов’яни запалювали велике вогнище, і свічками дівчата розносили його по селу. В кожній оселі вогонь обов’язково горів до ранку. Увечері 24 грудня вшановували предків — варили кутю та узвар. А після опівночі починали колядувати. Люди вітали Коляду, ходили від одного двору до іншого й обдаровували господарів побажаннями щастя та добробуту. За це отримували у відповідь смаколиками. Жадібні господарі ризикували накликати на себе біду. Починалося веселе, добре свято перемоги світла над темрявою, яке тривало 12 днів.

Християнство змінило язичництво як релігійну систему. Але воно не могло замінити міфологічні, магічні чи фольклорні вірування наших предків. Тому нова релігія не стільки скасувала «народні» вірування, скільки задала для них нову систему координат. Тому сучасне Різдво є красивим переплетенням двох релігійних уявлень.

Сьогодні Різдво Христове в Україні — це велике родинне свято. У цей день люди збираються разом, щоб відсвяткувати народження Ісуса Христа. Вважається, що він подарував людям своє життя, і ми даруємо один одному подарунки, щоб показати свою любов і повагу.

Різдво Христове — це свято, яке об’єднує людей різних віросповідань. Це свято миру, любові та добра. З Різдвом Христовим!