Роботи О.О.Потебні та література про його життя та діяльність в бібліотеці та фондах Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова.

Народився О.О.Потебня 22 вересня 1835 р. в селі Гаврилівці Романського повіту Полтавської губернії в сім’ї офіцера. Він ріс в атмосфері любові до української пісні й казки, в оточенні, де жваво цікавилися переказами й легендами рідного краю.

У 1851 р. О.О.Потебня закінчив гімназію і за порадою батьків вступив на юридичний факультет Харківського університету. В університеті існували гуртки збирачів народної творчості, один з яких відвідував Потебня.

Згодом О.О.Потебня починає й сам збирати народну творчість. Він записує українські пісні недалеко від Харкова, у Валківському повіті. Вдома на Роменщині, в пошуках народних пісень обходить усі навколишні села, та особливо багато матеріалу йому дає його родина, де здавна знали й цінували народну пісню. Прагнення вивчати народну поетичну творчість та художнє слово приводить його через рік на історико-філологічний факультет. Народні пісні, казки, замовляння, прислів’я, приказки, які збирав Потебня, стануть вдячним матеріалом для його спостережень над процесами розвитку мови.

У 1856 р. О.О.Потебня закінчив університет і став готуватися до складання магістерського іспиту зі слов’янської філології. У 1858 р. він склав екзамен та подав до захисту дисертацію: «О некоторых символах в славянской народной поэзии». Ця праця О.О.Потебні була надрукована у 1860 р. і того самого року відбувся магістерський диспут.
Молодого вченого було затверджено в званні магістра слов’янської словесності. Магістерська робота О.О.Потебні свідчить про наукові інтереси вченого, яким він залишився вірний на все життя, — живу цікавість до народної словесності, її формального та символічного значення.

У 1862 р. в «Журнале Министерства Народного просвещения» було надруковано його наступну працю: «Мысль и язык», де вчений дав глибокий аналіз проблеми зв’язку мови й мислення. Він показав, що мова відіграє велику роль у формуванні і розвитку людського мислення та перебувають у тісному взаємозв’язку. Ця праця згодом була надрукована у зібранні творів О.О.Потебні.

Як багато освічених людей того часу, О.О.Потебня захоплюється ідеєю створення недільних шкіл для дорослих. Спеціально для цих шкіл Потебня пише підручник-український буквар. Вчений обстоював необхідність викладання в школах рідною мовою. Але доля букваря О.О.Потебні була така ж сумна, як і доля самих недільних шкіл, заборонених 1862 р. Рукопис зберіг друг О.О.Потебні В.Гавриш, і підручник було опубліковано в журналі: «Киевская старина» лише після смерті автора (1899р.). Ця публікація мала важливе значення для дальшого удосконалення підручників і навчання грамоти.

У 1877-1878 рр. О.О.Потебня написав роботу «Слово о полку Игореве (текст и примечания)», яка була перевидана в 1914 р. з доповненнями. У 1883 р. в журналі: «Русский филологический вестник» була надрукована наступна робота Потебні: «Объяснения малорусских и сродных народных песен». Пізніше ця праця вийшла окремим виданням у двох томах у 1883 та 1887 рр. В цій роботі досліджується величезний і різноманітний фольклорний матеріал, що відноситься до різних видів народної поезії та обрядовості. Ця велика праця містить багато нових спостережень і важливих міркувань і тому довго ще буде настільною книгою для всіх, хто вивчає народну поезію її форми і зміст. Робота «Из лекций по теории словесности Басня, пословица, поговорка» вийшла в Харкові в 1884 р. вже після смерті О.О.Потебні. У 1930 р. у Харкові ця робота була перевидана на українській мові.

О.О.Потебня здійснив перше наукове редагування і підготовку до видання творів Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, П.П.Гулака-Артемовського, І.І.Манжури. Його редакторська праця є взірцем сумлінного й дбайливого ставлення до мови і стилю письменника. В бібліотеці та фондах музею є також література, присвячена життю та діяльності вченого. Це такі видання, як: «Памяти Александра Афанасьевича Потебни (29 ноября 1891 г.) с приложением портрета», 1892; «Бюлетень Редакційного Комітету для видання творів О.П.Потебні». Ч.1, 1922; «Науковий Збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури» Ч.2-3 (присвячене пам’яті Професора О.Потебні), 1926; Ветухов А. В. Воспоминания Р. И.Каширенинова об А.А.Потебне // Вестник ХИФО. Вып3, 1913; Булаховский Л.А. Александр Афанасьевич Потебня (к 60-летию со дня смерти), 1952; «Потебня О.О. і деякі питання сучасної славістики. Матеріали ІІІ республіканської славістичної конференції, присвяченої 125-річчю з дня народження О.О.Потебні» (23-27 грудня 1960), 1962; Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня, 1975.

Олександр Опанасович Потебня займає одне з найпочесніших місці історії вітчизняної філології. Його твори внесли значний вклад у світову науку про мову, зокрема у розвиток українського мовознавства.