Історії
Роботи В. О. Барвінського в бібліотеці Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
9 листопада 2025 р. виповнюється 140 років з дня народження Барвінського Віктора Олександровича — українського історика, архівознавця, фахівця бібліотечної справи.
Народився В. О. Барвінський 28.10(9.11) 1885 р. в селі Базаліївка Вовчанського повіту Харківської губернії, нині Чугуївського району Харківської області в сім’ї вчителя. Після закінчення 2 Харківської гімназії, вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Був учнем Д. Багалія. У 1907 року його дипломна робота «Крестьяне в Левобережной Украине 17-18 вв.», була відзначена золотою медаллю.
З 1909 р. працював на кафедрі російської історії університету як професорський стипендіат. Одночасно викладав історію у середніх освітніх установах Харкова.У 1915-1918 рр. Барвінський працював помічником бібліотекаря Фундаментальної бібліотеки Харківського університету.
У 1919-1924 рр. Барвінський працював на посаді приват-доцента історико-філологічного факультету Харківського університету та установ, створених унаслідок реорганізації університету: з 1920 р. — Академії теоретичних знань; з 1921 р. — Професора факультету політичної освіти Харківського інституту народної освіти ім.О.О.Потебні (ХІНО).
У 1922 р. Барвінський став дійсним членом Науково-дослідної кафедри історії України при ХІНО. У 1923-1926 рр. він керував історичною секцією кафедри та працював в інституті до його ліквідації 1934 р. У 1923 р. Барвінський очолив Центральний історичний архів у Харкові, а згодом перейшов на посаду старшого наукового співробітника архіву.
Також В.О.Барвінський розробив проект видання республіканського журналу «Архівна справа», та став членом його редколегії. Разом з колегами брав участь в організації курсів з архівознавства, читав на них лекції.
Як історик-архівіст, Віктор Олександрович займався вивченням історії селянства і козацтва Лівобережної України 17-18 ст. Він написав чимало книг і статей історико-етнографічного та історіографічного характеру, праць з питань архівної справи.
В бібліотеці ХІМ імені М.Ф.Сумцова є наступні його роботи: «Крестьяне в Левобережной Украине в 17-18 веках», 1909; «Выборы сотника в м.Носова в 1735 году», 1909; « К вопросу об охране памятников старины в Гетьманщине», 1912; «Дмитрий Петрович Миллер (Биографический очерк), 1914; «Исторический очерк Харьковской губернии», 1918; «Замітки до історії мануфактури в Лівобережній Україні 18 ст.», 1926; «Дмитро Іванович Багалій як історик Слобідської України», 1927»; «До питання про індукту та евекту в Гетьманщини», 1927.
На початку 1930-х рр. в умовах політизації радянського суспільства досягнення старих кадрів архівістів зазнали огульної критики. На 2 Всеукраїнському з’їзді архівних працівників(1931) було осуджено роботу низки вчених, у тому числі В.О.Барвінського. Він та інші співробітники науково-дослідної кафедри історії української культури були звільнені зі своїх посад. Після відновлення в 1933 р. Харківського університету вчений був прийнятий на роботу позаштатним професором.
Проте влітку 1937 р. його було заарештовано, в 26 серпня 1937 р. за сфальсифікованим звинуваченням у контрреволюційній діяльності засуджено особливою трійкою НКВС по Харківській області до 10 років ув’язнення. У лютому 1940р.почався перегляд справи. Справу мали припинити, в засудженого звільнити, однак з’ясувалося, що він уже помер.
30 грудня 1940 р. справу було закрито через смерть ученого.
8 травня 1959 р. постановою Президії Харківського обласного суду справа В.О.Барвінського була переглянута та припинена за відсутністю складу злочина.
