Історії
Російсько-українська війна, котра триває дев’ятий рік — 14 квітня 2014 року
Зображення: за матеріалами Суспільне Харків. Банер з рядками Тараса Шевченка у звільненій Балаклії, вересень 2022 року. Скриншот з відео Володимира Коробчука, підрозділ «Спрут».
2014 року росія атакувала Україну і почала окупацію територій. Але інформаційна війна розпочалася набагато раніше і була більш агресивною. З боку ворога активно підживлювалися антиукраїнські настрої, просувалися наративи «утисків», «громадянської війни», «народних виступів», «волевиявлення шляхом референдумів» тощо. Насправді ж ворог вже готувався до повномасштабного вторгнення, котре відбудеться 24 лютого 2022 року.
Першими, хто зміг розпізнати небезпеку і стати до бою, були ті хто продовжив кількасотлітню боротьбу українців за збереження права жити у своїй країні з власним вибором вектора її розвитку — це учасники подій Революції Гідності. Імена Героїв Небесної Сотні поповнили лави небесних захисників України.
Вже у лютому 2014 року російська федерація підступно спрямовує російські війська на блокування українських військових частин і кораблів ВМС України у Криму, підбурює проросійських активістів на мітинги-протистояння. В таких обласних центрах, як Луганськ, Донецьк, Харків керовані російськими диверсійними групами посібники окупантів захоплювали адміністративні будівлі. Але Харків, завдяки свідомим та вірним присязі українцям, зміг вистояти у тій нелегкій боротьбі.
Відповідно, з огляду на загострення ситуації й незаконне порушення територіальної цілісності України, в. о. Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов Указом Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» оголошує про розгортання Антитерористичної операції (АТО) 14 квітня 2014 року.
На захист недоторканності цілісності території України стали Збройні сили, Міністерство внутрішніх справ з відновленою, 13 березня 2014 року, Національною гвардією України та понад тридцять добровольчих формувань. Не зважаючи на надзвичайно складні умови 2014 року в новітній історії України настав час сучасних героїв — захисників суверенної держави, значну кількість з яких дала Україні Харківщина.
Неймовірну звитягу проявили оборонці України під час оборони Донецького аеропорту, бойових загострень на Дебальцівському плацдармі та кривавих боїв за Авдіївку. В пам’яті лишається радість від успішного звільнення Краматорського аеропорту, низки міст у Луганській і Донецькій областях: Маріуполя, Лисичанська, Краматорська, Сєверодонецька, Попасної та інших. Назавжди болем викарбуваний пекельний серпень в боях за місто Іловайськ де українське угруповання опинилося в оточенні. З рештою це призвело до підписання так званих «Перших мінських угод» чи «Мінського протоколу».
Складно пояснити біль від втрати рідного дому. Його відчули тисячі людей котрі стали внутрішньо переміщеними особами та були змушені починати життя наново. Місто Харків стало домом для багатьох. Його також по праву можна назвати столицею волонтерів, тому що всі дороги які ведуть до окупованої і не окупованої частин Луганщини та Донеччини йдуть через місто Харків та Харківську область. Чимало волонтерських організацій, було створено в самому Харкові та Харківській області.
2018 року офіційно припинено Антитерористичну операцію на Сході України і оголошено про початок Операції Об’єднаних сил. Загалом минуло дев’ять років, війна триває спричиняючи велику кількість жертв та руйнувань. Агресор незмінний — росія. Боротьба продовжується. Пам’ятаємо. Перемагаємо.
