Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

Сила і міць Шевченківського слова (210-та річниця з Дня народження Т.Г. Шевченка)

Фото: 1. Пам’ятник Т.Шевченко у Харкові, автори: скульптур Матвій Манізер та архітектор Йосип Лангбард. 2. Біг-борд з зображенням Т.Г.Шевченко у м. Балаклея, 2022р. 3. Розстріляний пам’ятник Т.Г. Шевченко у м. Бородянка на Київщині, 2022 р.

Опубліковано · 3 хв читання · Автор: Олена Співак

1
1

Крізь століття так влучно, так проникливо і так злободенно промовляє для нас цей справжній велет українського народу. Коли перечитуєш нині його твори — то він, ніби, звертається саме до нас: його перестороги і настанови, його біль і туга, його палка і ніжна любов до України, його заклики і категоричність — все це живе в нас сьогодні, ми живемо цим. Бо слово Тараса — це слово правди, свободи і надії.

«Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!» — ці слова під час війни стали нашим гаслом, нашою надією. На думку приходить той символічний випадок, коли у звільненій Балаклії на Харківщині наші бійці ЗСУ зірвали банер з проросійським змістом про «адін народ», а під ним виявився портрет Шевченка з цими рядками… Бачимо приклад того, як пам’ять і слово людини — живуть, як можна промовляти, підтримувати, рятувати, мотивувати крізь століття.

Тарас Шевченко ще не вивчений, до кінця нами не пізнаний, бо «совєти» багато чого на нього «накутали» і прибрехали, аби приховати його справжнього. Як людина — він вдосталь настраждався за своє коротке життя. Зі своїх 47 років він 24 роки провів у кріпацтві, 10 — на засланні, а решту — під наглядом жандармів. І хоча він не встиг відчути усієї повноти буття, вільного, благополучного життя на Батьківщині — він точно знав, чого бажає своєму народові: волі, свободи, миру, любові й добробуту у рідному краї.

Живучи в XIX столітті, Шевченко справедливо викривав тих, хто й зараз вдерся на нашу землю. Викривав через біль, страждання, лють і руїни, які вони після себе лишали тоді і лишають нині. Він їх не називав росіянами, він висловлювався інакше: «чужі люде», «недолюди», а їхніх українських посіпак — «раби, підніжки, грязь Москви»… Шевченко попереджав про злодюжну й загарбницьку сутність московщини, її ненаситність, злість і загребущі руки.

З початку повномасштабного вторгнення росії до України Шевченко набув ще більшої популярності серед українців.
У березні 2022 року мережею ширилась загальнонаціональна акція «Шевченко закликає, Україна перемагає!», покликана підняти український дух та волю до спротиву, мобілізувати як українців, так і весь світ на боротьбу з ворогом. Сотні відомих людей, політиків, лідерів громадської думки, військових, усіх українців, читали шевченківське слово та надихалися ним. На плакатах Шевченка «переодягнули» із шапки й кожуха в сучасну військову форму. Нині його вважають захисником українського війська. Також, тоді у Києві відкрили виставку «Шевченко 4.5.0». На ній представили 20 плакатів Тараса Григоровича в нових алегоричних образах. Художниця Ірина Ільїнська на одному з них зобразила захист пам’ятника Шевченку в Харкові. У березні його обкладали мішками з піском, щоби вберегти від обстрілів.

Художниця зазначала, що це символ міста: «Зберегти Тараса — означає зберегти Харків».!

Сьогодні Шевченко разом з нами боронить рідну землю. Боронить своїм «духовним мечем» — палким, влучним словом, щоби справдилося:

«…І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі».

А на завершення пропонуємо Вам, шановні підписники пройти вікторину під назвою: «Що ми знаємо про Шевченка?»

Поділитися