Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

Топ-10 старовинних книг про Харків в фондах бібліотеки Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Топ-10 старовинних книг про Харків в фондах бібліотеки Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Опубліковано · 6 хв читання · Автор: Антоніна Голеніщева

photo_2024-08-16_16-48-28
photo_2024-08-16_16-48-28

В цьому році нашому місту-герою Харкову виповнюється 370 років.
На честь цієї події буде доречно згадати 10 старовинних та цікавих книг із бібліотеки Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова, які присвячені історії нашого міста.

Це, перш за все, книга «Топографическое описание Харьковского наместничества» 1788 р. В цьому описі надається історія виникнення слобідських полків. В книзі вміщені грамоти слобідським полкам. Вони дають можливість простежити процес заселення Слобідської України у другій половині XVII століття. Також детально описується географічне положення Харківського намісництва, його грунт, клімат, ріки, озера. Опис розповідає про ярмарки, які відбувались не лише в містах, а й у селах, приватних і казенних слободах. Достовірні дані, наведені у топографічному описі Харківського намісництва, робить його важливим джерелом для науково-дослідної роботи істориків та всіх, хто хоче знати історію Харківщини.

Не менш цікаве наступне видання «Историческое обозрение гражданского устроения Слободской Украины со времени заселения до преобразования в Харьковскую губернию» 1839 р. Це робота видатного ученого-славіста, фольклориста, етнографа, письменника-Срезневського І.І.(1812-1880). Вона була надрукована спочатку в Харківських Губернських Відомостях у 1839 р. В бібліотеці ХІМ є окреме видання цієї роботи, видане у тому ж році в Харкові та перевидання 1883 р., доповнене автобіографією І.І.Срезневського. Книга складається з трьох глав, в яких розглядаються стан земель Слобідської України до її заселення, час заселення та населення краю. Розглядаються три переселення з Гетьманщини до Слобідської України: 1640-1645; 1645-1647; 1650-1651 рр.

Найбільш популярна серед фахівців книга з історії колишньої Харківської губернії «Историко-статистическое описание Харьковской епархии Филарета» 1852-1858 рр. у п’яти томах. Філарет (Гумілевський Дмитро Григорович) (1805-1866) — письменник, церковний діяч, історик, богослов. Був архієпископом у Харкові з 1848 і до 1859 р. Видання містить важливий матеріал з історії Слобожанщини. В ній детально описано військові поселення, повіти, села і міста Харківщини та Сумщини, подаються відомості про топоніміку краю, наводяться численні документальні матеріали, а також оповіді та легенди.

Наступна книга, яка заслуговує на увагу: «Статистические труды Ивана Федоровича Штукенберга. Статья XXXVIII. Описание Харьковской губернии», изд. сыном автора, Антоном Штукенбергом. Перевод с немецкого, 1859. Іван Федорович Штукенберг — вчений-географ німецького походження, відомий гідрограф, статистик і бібліограф.
Після його смерті декілька його робіт були видані його сином — інженером та письменником.
Книга розглядає заснування Харківської губернії, її територію, населення, клімат, місцевість та грунти, корисні копалини, землеробство, скотарство, промисли, ярмарки, торгівлю та шляхи сполучення.

Книгу «Записка о топографии города Харькова с приложением карты» 1860 р. написав В.І.Лапшин(1809-1888). Лапшин Василь Іванович — професор, з 1835 р. працював викладачем фізики в Харківському університеті. З 1839 р. по 1842 р. читав студентам лекції з хімії і завідував хімічною лабораторією. Надруковані ним роботи торкалися будови водопроводу у Харкові, топографії і клімату Харкова, дослідженню води Чорного моря. Лапшин вперше здійснив електричне освітлення деяких вулиць Харкова. В книзі дається характеристика ґрунту, рікам та джерелам Харкова. Описується рельєф місцевості, вміщена таблиця с середньомісячною та річною температурою міста. В кінці книги додається карта міста з околицями.

Цінним джерелом з вивчення історії є статистичні дані. Засновані у 1834 р. губернські статистичні комітети займались збиранням регіональних даних, завдяки яким можна простежити розвиток регіону. В 1862 р. у Харкові вийшов перший випуск «Памятной книжки Харьковской губернии», яку склав секретар Харківського губернського статистичного комітету Я.Я.Голяховський. Всього вийшло 7 випусків цього видання у 1862-1888 рр. З першого випуску «Пам’ятна книжка» мала великий успіх та відображала актуальну на той час інформацію. В бібліотеці ХІМ є випуски цього видання за 1866 р. та 1867 р. Зазвичай ці книги складались з трьох частин: 1. Географічні і статистичні відомості про Харківську губернію; 2. Різноманітні довідкові відомості; 3. Адрес-календар осіб, які служать в Харківській губернії. Також вміщено статистичні таблиці, які відображають дані про міграцію населення. Випуск книги за 1866 р. доповнено четвертим розділом: «Статистичні дані про фабрики і заводи Харківської губернії». У 1868 р. вийшов останній випуск цього видання, яке заклало основи та згодом перетворилось на «Харківський календар».

Не менш важливе видання з історії Харківщини — «Список населенных мест по сведениям 1864 года. XLVI.Харьковская губерния», 1869 р. Ця книга видана Центральним Статистичним Комітетом міністерства внутрішніх справ. У 1 розділі книги надаються такі загальні відомості про Харківську губернію, як топографічний та гідрографічний огляди, клімат, сухопутні сполучення, історичний нарис, народонаселення, сільськогосподарська промисловість. У 2 розділі розглядаються міста Харківської губернії і наводяться цифрові дані про кількість будинків, мешканців, церкви, навчальні та благодійні установи, базари, ярмарки, фабрики та заводи. Далі наводяться відомості по повітах. Книга має велику карту Харківської губернії. В кінці видання є алфавітний покажчик населених місць. Завдяки цьому виданню можна дізнатись будь-яку інформацію про усі населені місця Харківської губернії.

Для вивчення історії Харкова може бути корисна книга «Краткий очерк истории Харьковского дворянства Л.В.Илляшевича, предводителя дворянства Змиевского уезда» 1885 р.
Книга написана спадковим дворянином Харківської губернії Л.В.Ілляшевичем. Вона розкриває сторінки Харківського дворянства з моменту заснування міста і до 1880 р. Довгі роки представники Харківського дворянства ставали воїнами, які захищали Вітчизну, будівниками храмів і монастирів, службовцями державних установ. Зображення гербів і дворянських грамот, список осіб, внесених у Книгу дворянських родів Харківської губернії в 1786 р. все це може бути корисним у вивченні історичного минулого Харківщини.

Цікаву інформацію про Харківський колегіум можна дізнатися з книги Лебедєва А.С. «Харьковский коллегиум, как просветительный центр Слободской Украины, до учреждения в Харькове Университета» 1886 р. Лебедєв Амфіан Степанович (1833-1910) — історик, магістр богослов’я, декан історико-філологічного факультету Харківського університету. Досліджував історію Церкви, побут і звичаї духовенства. Співзасновник і активний член історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Окрім вивчення історії монастирів А.С.Лебедєв приділяв багато уваги історії просвітництва. Так з книги про Харківський колегіум можна дізнатися, що колегіум являв собою школу для виховання майбутніх священиків. До колегіуму приймались учні з 10 років. В закладі викладали богослов’я, слов’янську, грецьку, латинську мови. Бібліотека колегіуму була першою в місті Харкові бібліотекою. Вона обслуговувала учнів, викладачів, а також усіх бажаючих. В цьому закладі навчалися діти духівництва, дворян, купців, міщан, козаків, селян. До заснування університету колегіум відігравав роль вищого навчального закладу в місті та краї, він поєднував у собі середню та вищу школи.

Бібліотека дбайливо зберігає таке раритетне видання з культової архітектури, як «Історико-статистическое описание Харьковского Кафедрального Успенского Собора» 1894 р. Автор цієї книги — Тимофій Іванович Буткевич (1854-1925). Т.І.Буткевич — філософ, богослов, публіцист, педагог, церковний діяч, доктор богослов’я (з 1903). Автор численних статей і матеріалів з філософії, етики, історії релігії й церкви, багаторічний дописувач до журналу «Віра і Розум». Ця книга — своєрідна енциклопедія духовного життя міста Харкова.

Усі перелічені книги — важливі історичні джерела, бо в їх основі лежать унікальні документи. І по цей час вони не втратили своєї науково-пізнавальної цінності і можуть розповісти про самобутню історію нашого славетного міста Харків.

Поділитися

Теги:Харків