Твори М.Ф. Сумцова, присвячені життю та творчості Т.Г.Шевченка в фондах бібліотеки Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

В цьому році виповнюється 170 років з дня народження Миколи Федоровича Сумцова — видатного українського етнографа, літературознавця, громадського діяча та першого директора Музею Слобідської України імені Г.С.Сковороди. Коло наукових інтересів М.Ф.Сумцова було досить широке — етнографія, фольклор, народне мистецтво, історія літератури.
З етнографічними роботами М.Ф.Сумцова, які є в бібліотеці ХІМ ми Вас уже знайомили в 2021 році. Цього разу бібліотека музею хоче ознайомити Вас з працями М.Ф.Сумцова, які присвячені Тарасу Григоровичу Шевченку.

М.Ф.Сумцову належить понад три десятки праць, пов’язаних з творчістю Великого Кобзаря. Ці праці були опубліковані в журналі «Киевская старина»; газеті «Южный край»; в «Сборнике Харьковского историко — филологического общества»; збірці «Из украинской старины»; в «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона», та окремими виданнями. В цих працях М.Ф.Сумцов розглядав творчість поета з демократичних позицій, виступав проти заборони вшанування пам’яті Шевченка, проти заборони вивчати його твори в недільних школах.

М.Ф.Сумцов був одним із перших дослідників Шевченка, які вивчали зв’язок його поетичної творчості з фольклором. В бібліотеці ХІМ є збірник М.Ф.Сумцова «Из украинской старины», який
вийшов у Харкові в 1905 р. В цьому збірнику М.Ф.Сумцов розглянув творчість багатьох українських письменників і, зокрема,Т.Г. Шевченка. Так у статті «Сонце заходить» Т.Г.Шевченка (в бытовой и литературной обстановке)», М.Ф.Сумцов дослідив вірш Шевченка «N.N.» (Сонце заходить, гори чорніють»...), у контексті світової культури та спробував класифікувати його за мотивами та образами. Цей вірш був написаний поетом у 1847 р.у засланні в Орській фортеці в глухому Оренбурзькому краї і передає тугу поета за Україною. У статті «Рисунки и картины Шевченка» М.Ф.Сумцов розглянув мистецькі твори Шевченка та ставить перед науковцями завдання: зібрати, атрибуту вати та видати всі малярські роботи Шевченка. У цьому збірнику, також, вміщено статтю «Главные мотивы поэзии Т.Г.Шевченка».

Працям М.Ф.Сумцова властива багатоплановість аспектів дослідження. Статті: «Харьков и Шевченко»; «Последнее стихотворение Т.Г. Шевченка» та «Дубы Т.Г.Шевченка» були опубліковані в першому випуску «Вісника Харківського Історико-філологічного товариства» за 1911 р. У розвідці «Харьков и Шевченко», М.Ф.Сумцов розглядає вплив харківських письменників Г.С.Сковороди, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка та А.Л.Метлинського на Шевченка.Також розглядає вшанування пам’яті поета в Харкові. Стаття «Дубы Т.Г.Шевченка» розповідає про любов поета до рослинного світу в житті та поезії. У статті «Последнее стихотворение Т.Г.Шевченка» М.Ф.Сумцов аналізує останній вірш поета «Чи не покинуть нам, небого...», в якому відтворено тривожний стан душі поета, усвідомлення близької смерті та любов до Батьківщини.

У 39 т. Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (СПб, 1903) вміщено статтю М.Ф.Сумцова: «Шевченко (Тарас Григорьевич)». В статті дана коротка біографія, проаналізована поезія Т.Г.Шевченка за мотивами, оглянуті малярські твори та вміщено розлогу бібліографію поета.

Також в бібліотеці ХІМ є сучасне видання «Сумцов Микола. Шевченкознавчі студії: до 165-річчя від дня народження: статті, рецензії, бібліографія». Київ, 2019. У цій книжці зібрано шевченкознавчі розвідки М.Ф.Сумцова, присвячені біографічно-побутовим аспектам висвітлення постаті Т.Г.Шевченка та його світогляду, запропоновано класифікацію малярських творів. Більшість статей М.Ф.Сумцова републікуються вперше за останнє століття.

М.Ф.Сумцов упродовж всього життя досліджував твори Т.Г.Шевченка та докладав багато зусиль щодо належного вшанування його пам’яті. Тож шевченкознавчі студії М.Ф.Сумцова розширили горизонти вивчення творчості Т.Г. Шевченка — поета і художника та досі не втратили глибини і актуальності.