Історії
Україна: шлях до Конституції
Фото: 1. Руська правда; 2. Конституція Пилипа Орлика; 3. Конституція Української Народної Республіки; 4. Конституція УРСР; 5. Конституція України 1996 р.; 6. З Днем Конституції України

28 червня в Україні відзначають одне з найбільших державних свят — День Конституції України. Це пов’язано з тим, що саме 28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Конституцію України — Основний Закон України, який визначає загальні засади державного ладу.
Конституційний процес в Україні має давню історію. Початок формування правової системи на території України був покладений у часи Київської Русі. Перший збірник писаного права, який зберігся до нашого часу від часів Київської Русі — «Руська правда». Цей збірник писаного права почали складати за часів князювання Ярослава Мудрого (1016-1054 рр.) Збірник мав значний вплив на подальший розвиток правової системи на українських землях і зберігав своє значення після розпаду Київської Русі.
Помітною віхою в історії українського конституціотворення став 1710 р., коли гетьман Пилип Орлик уклав першу українську Конституцію. У ній викладалась історія народу і відзначалось, що Київська Русь була першою державою козацького народу. Визначалось, що козацька держава має бути незалежною, її кордони незмінними. Обмежувалось самоуправство гетьмана та інших посадовців, затверджувались права та привілеї окремих категорій населення.
Після краху Російської імперії у 1917 р., на території України був створений український протопарламент — Українська Центральна Рада, яка проголосила створення Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 р. Українська Центральна Рада ухвалює Конституцію Української Народної Республіки. В Конституції Українська Народна Республіка проголошувалась незалежною парламентською республікою, її територія неподільною, народу гарантувались основні демократичні права та свободи. У Конституції були зафіксовані народовладдя та повноваження органів державної влади, яка поділялась на законодавчу, виконавчу та судову, а також місцеве самоврядування. Проголошувалось забезпечення прав національних меншин.
Українська Держава, яку в 1918 р. очолював гетьман П. Скоропадський та Українська Народна Республіка часів Директорії (1918–1920 рр.) не мали власних Конституцій, але ухвалили кілька законів, які мали конституційну силу: Закон про форму української влади, Закон про тимчасовий державний устрій України.
Після встановлення в Україні радянської влади та входження до складу Радянського Союзу, Україна мала деякі ілюзорні ознаки державності, у т. ч. Конституцію. У Радянській Україні діяли, послідовно змінюючи одна одну, чотири Конституції — прийняті в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Остання Конституція 1978 р., з деякими змінами, продовжувала діяти в Україні навіть після проголошення Незалежності України в 1991 р. і до 1996 р., поки не була прийнята нова Конституція України.
Після проголошення Незалежності України в 1991 р., почав активно розвиватись конституційний процес. До роботи з розробки проекту Конституції були залучені численні експерти, у тому числі представники харківської юридичної школи. У цій роботі активно використовували конституційний досвід передових зарубіжних держав. Була створена Тимчасова спеціальна комісія з опрацювання проекту Конституції України, Представником Президента України при цій комісії був харків’янин Віктор Мусіяка. Харків’яни Олександр Карпов, Анатолій Косолапов, Василь Тацій, Олександр Масельський і Микола Тітов також безпосередньо працювали над розробкою Конституції України, вони входили до Конституційної Комісії.
28 червня 1996 р. Верховна Рада України від імені Українського народу ухвалила Конституцію — Основний Закон України, який закладає основи розбудови України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, де носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. З того часу 28 червня є державним святом — Днем Конституції України.
У наш час, після повномасштабного нападу Російської Федерації на Україну в 2022 р., святкування Дня Конституції України набуває особливої актуальності. Українські воїни на фронті та цивільні громадяни в тилу роблять все для того, щоб положення Конституції України завжди діяли, а не стали тільки надбанням історії. Слава Україні, слава героям, з Днем Конституції України!


