Історії
Урочище Сандармох
«……Створив Господь людину без душі. Ні не Господь! ЇЇ страшної днини Сфабрикувала заводська машина І досконалий вийшов автомат Якого скрізь покаже вам плякат» Ю.Клен
Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. У документах радянських спецслужб ця місцевість зазначена як «обычное место расстрелов». 80 років тому там розстріляли близько 7 тисяч людей 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них понад 677 українців. Найбільшу групу в’язнів — 1111 осіб — розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Ці масові розстріли приурочили до 20-річчя так званої «Жовтневої революції».
Із 5 серпня 1937 р. за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи» розпочалася наймасовіша «чистка» суспільства від ворогів радянської влади, в тому числі у місцях позбавлення волі. За сфабрикованими новими «справами», без слідства і суду із жовтня 1937 до лютого 1938 р.
Особлива Трійка УНКВС по Ленінградській області прирекла до розстрілу 1825 в’язнів, які відбували покарання на Соловках. Найбільшу групу — 1111 осіб, розстріляли в урочищі Сандармох (Медвєж’єгорський район Республіки Карелія Російської Федерації). Розстріли здійснювалися 27 жовтня, 1-4 листопада 1937 року.
Справа українських політв’язнів називалася «Дело № 103010-37 оперативной части Соловецкий тюрьмы ГУГБ НКВД СССРП на 134 человека украинских буржуазных националистов». У жовтні 1937 року в останній етап пішли близько 300 українців.
Соловецьких в’язнів етапували морем до порту Кемь, звідти залізницею перевозили до м. Медвеж’я Гора (з 1938-го Медвеж’єгорск) й поміщали до СІЗО Біломорсько-Балтійського табору. Звідси засуджених зв’язаними доставляли у Сандармох, де і розстрілювали.
Урочище Сандармох, як місце розстрілів, стало відоме після тривалих пошуків лише влітку 1997 року. Останки знайшли члени міжнародного товариства «Меморіал» — історики Веніамін Іофе та Юрій Дмитрієв.
27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка
В урочищі Сандармох є пам’ятний знак вбитим там українцям. Це — козацький хрест із написом «Убієнним синам і донькам України». Його встановили 9 жовтня 2004 року. До 2014 року українська делегація щороку відвідувала в Росії це місце масових страт своїх громадян. Втім, з моменту нападу Росії на Україну подібні акції стали неможливими.
Постріли у голову обірвали життя:
♦️ засновника нових підходів до світового театрального мистецтва, режисера театру «Березіль» Леся Курбаса;
♦️ драматурга Миколи Куліша, чиї п’єси йшли в Парижі, Нью-Йорку, Москві, Варшаві;
♦️ поета і перекладача Миколи Зерова;
♦️ поета і перекладача Марка Вороного;
♦️ поета і драматурга Мирослава Ірчана;
♦️ письменника і публіциста Григорія Епіка;
♦️ Журналіста та поета Андрія Паніва;
♦️ письменника, філософа і перекладача Валер’яна Підмогильного;
♦️ ученого Сергія Грушевського (брата Михайла Грушевського);
♦️ ученого Степана Рудницького,
♦️ ученого Олександра Бадана-Яворенка;
♦️ прем’єр-міністра УНР Володимира Чехівського;
♦️ міністра освіти УНР Антіна Крушельницького;
♦️ наркома освіти УРСР Михайла Полоза та багатьох інших видатних українців.
