Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

Вдячність — це пам’ять серця

Опубліковано · 2 хв читання · Автор: Тетяна Сасіна

0-153-1200x675
0-153-1200x675

Сьогодні, 11 січня, ми відзначаємо Всесвітній день «дякую». Це свято універсальне: воно не має релігійних чи сезонних обмежень і об’єднує вже понад сотню країн.
Історія вдячності дуже давня. У Стародавньому Єгипті, наприклад, люди дякували богам за врожай через жертви та гімни, а в античні часи філософи описували її як чесноту, що тримає суспільство разом. Сучасний імпульс свято отримало на початку XXI століття, коли світові організації усвідомили потребу в позитивних ініціативах. Офіційно день запровадили у 2008 році, і з того часу він відзначається щорічно 11 січня.

В Україні традиції вдячності завжди були особливими — через обереги, пісні та родинні застілля. Сьогодні ми часто додаємо до слів подяки солодощі чи квіти, продовжуючи ці добрі звичаї.

Для вираження вдячності кожен народ має свої слова. Наприклад, болгари й македонці кажуть благодаря, серби висловлюють вдячність словом хвала. А українці кажуть дякую або рідше спасибі.
За інформацією Інституту мовознавства ім. О. Потебні, в українську мову слово «дякую» прийшло в 1433 році з Римської імперії. Загалом етимологічний ланцюжок можна прослідкувати так: українське «дякую» — польське «dziękuję» — староверхньонімецька «dank» («подяка»). Дієслово від нього — давньонімецьке слово «denken» («думати»), й воно споріднене з латинським «tongeo» — «знаю». Це мало означати: «Знаю, памʼятаю добро, яке мені зробили». Тобто, віддячуючи за добро ми обдаровуємо людину думкою про неї.
А слово «спасибі» — це наше щире побажання «Спаси, Боже». Так казали співрозмовнику, бажаючи, щоб у нього все було гаразд. Цікаво, що словники української мови фіксують давнішу форму цього слова — спасибіг, а також похідну більш лагідну форму — спасибоньки.
В українській мові вживаються обидва слова — головне, аби щиро.

Окрім культурного значення, вдячність має доведений науковий ефект. Люди, які висловлюють вдячність, мають вищий рівень благополуччя, відчуття мети й краще психічне здоров’я. Дослідження показують, що практика вдячності може знизити симптоми депресії до 30%, а рівень стресу на 23%. До того ж 72% людей, які практикують вдячність, відчувають більшу задоволеність життям. Вдячності робить нас стійкішими до життєвих негараздів.

Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість. Тож давайте сьогодні (і щодня!) не шкодувати слів вдячності.
Бажаємо всім здоров’я, гармонії та якомога більше приводів для щирого «Дякую»!
Дякуємо, що ви з нами!

Поділитися