Великдень (римо-католицька церква)

Священне свято Великдень з’явилося ще до народження Ісуса Христа. Його відзначали на честь визволення єврейського народу з єгипетського рабства, в якому відповідно до біблійного переказу євреїв насильно утримували понад 400 років.

В юдаїзмі Великдень це перехід від рабства до свободи, від темряви до світла, вихід з Єгипту до Землі Обітованої — ця подія має передатися дітям, щоб ніколи не забутися. Розкидані по всьому світу євреї повинні радісно згадувати про вихід, повинні святкувати Песах. У християнстві набагато більше акцентується перехід від смерті до життя, тому що Христос воскрес і відкрив сенс воскресіння — «Смертю смерть подолав». Святі отці кажуть, що Христос змінив людську природу, довівши її до преображення і досконалості, і тому всякий, хто має до неї стосунок, воскресне. Загальне Воскресіння це таємниця того Богоявлення, за якого відкриється повнота Небесного Царства. Для цього кожна людина має пройти певний шлях, має засвоїти дари Хрестової Любові, стати носієм цієї Любові. І оскільки Хрестова Любов не вмирає, то й людина як подоба Божа збережеться у вічній Божій пам’яті й набуде повноти життя в Небесному Царстві.

Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаха. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи. У перші століття християнства це був день скорботи. З часом він набирає значення як свято перемоги над темрявою та смертю, не маючи загально визначеної дати святкування, бо в різних громадах та церквах були різні традиції. І тільки до V сторіччю Церква розробила правила й терміни святкування Великодня, впорядкувала обряди та остаточно затвердила їх на Вселенських соборах. Було встановлено, що християнський Великдень — це свято Воскресіння Христового, яке святкується окремо від юдейського в першу неділю після повного місяця, що настає за березневим рівноденням. Тому Великдень — свято перехідне, обчислюване на кожен рік. Церкви Східного та Західного християнства вираховують ці дні за різними календарями, тому святкують Воскресіння Христа в різні дати. Так, за юліанським календарем, за яким святкують християни східного обряду (православні та греко–католики), Великдень 2023 року припадає на 16 квітня. За григоріанським календарем святкують християни західного обряду (римо-католики та протестанти), тому у них Великдень цього року припаде на 9 квітня.

Традиції святкування Великодня у католиків та православних багато в чому збігаються. Наприклад, дотримання Великого посту та Страсного тижня. Віруючі люди обмежують харчування і розваги та приділяють більше часу молитвам. Проте піст у католиків триває не так довго і більшість часу дозволяється вживати молочні продукти.

Ще одна спільна традиція: Великдень — сімейне свято. Родина збирається разом, відвідує службу в храмі та продовжує святкування вдома за великоднім застіллям. Основні атрибути святкового католицького столу — індичка, фарбовані яйця та здобний хліб. Святкову трапезу заведено починати з яєць, далі переходять до хліба, і лише в кінці їдять м’ясо.

До речі, паску готують далеко не в усіх католицьких країнах. Наприклад, серед італійців популярний дріжджовий пиріг із горіхами та цукатами в формі голуба, який називається «Коломбо». Англійці полюбляють здобні булочки з надрізаним хрестом зверху — hot cross buns. А в Польщі традиційно печуть пісочний пиріг із горіховою або фруктовою начинкою — мазурек.

Цікавою традицією католицької Пасхи є Великодній Кролик, який знаменує процвітання та успіх. За легендою він приносить до кожного дому кошичок з шоколадними яйцями й розсипає їх вдома чи на подвір’ї. І діти зранку пускаються на пошуки, а потім насолоджуючись знайденими смаколиками. Католики люблять прикрашати свої домівки фігурками кроликів. А ще обов’язково печуть печиво, пряники й булочки у вигляді цих тваринок та роздають їх друзям з побажанням гарного Великодня.
До Пасхи у католицьких родинах заведено прикрашати будинки та прибудинкові території барвистими яйцями, фігурками кроликів, кольоровими стрічками.

Звичайно, християнські традиції змінилися, проте основна ціль залишилася незмінною — сіяти добро та берегти сім’ю та рідних.

Ми вітаємо всіх вірян римо-католицької церкви зі святом Світлого Воскресіння Христового! Бажаємо весняного тепла, процвітання і миру!