Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

Великдень

Опубліковано · 2 хв читання · Автор: Тетяна Сасіна

photo_2024-05-03_13-32-06
photo_2024-05-03_13-32-06

Сьогодні — Великдень!
Сьогодні, 5 травня, християни східного обряду та УГКЦ святкують одне з найважливіших релігійних свят — Воскресіння Христове, або, як його ще називають, Пасху. В деяких регіонах України це свято також відоме як «Паска». Ця назва, особливо поширена в розмовній мові та українській церковній традиції.
Слово «пасха» походить від «песах», що з івриту перекладається як — «минув», «пройшов мимо». У юдеїв є свято «Песах» на згадку про вихід предків з єгипетського полону. Але якщо Песах — це перехід від рабства до свободи, то у християн Пасха — це перехід від смерті до життя, від гріха і зла до любові і добра. Ісус Христос, пожертвувавши собою, подібно до агнця Божого, воскрес, щоб дарувати людям віру у вічне життя, де панує любов і справедливість.
В Україні Великдень має давню історію, сягаючи часів прийняття християнства у 10 столітті за князювання Володимира Великого. До того на цих землях процвітала віра у багатобожжя, де богів ототожнювали з силами природи.
Цікаво, що християнська Пасха збіглася з язичницьким святом «Великдень Дажбожий», яке відзначало весняне рівнодення та символізувало собою початок нового року та пробудження природи.
Святкування Великодня в Україні завжди було пишним та щедрим. Традиційно пекли Великодній коровай, який називали «бабою» чи «куличем» (сонячним калачем), який вважався жертвою задля родючості та добробуту. Чим вища виходила випічка, тим кращим очікували врожай та приплід худоби. Сучасна українська паска є спадкоємницею цих язичницьких традицій. Її випікали з дріжджового тіста, роблячи високою та круглою. Зверху викладали хрест з тіста — символ Даждьбога — та посипали насінням, щоб земля родила. Розрізали паску не вздовж, а впоперек, зберігаючи верхівку цілою, щоб покривати частину паски, що залишилася.
Окрім пасок, неодмінним атрибутом великоднього столу є крашанки та писанки. Їхнє коріння також сягає дохристиянських часів, коли яйця символізували весняне відродження, нове життя та сонце. Розфарбовані яйця знаходять в скіфських курганах, при розкопках в Єгипті та Трої. З часом, з XII століття, язичницька традиція готувати великодні яйця переплелася з християнською: крашанки та писанки стали символами воскресіння Ісуса Христа.
Отже, Великдень — це свято, яке поєднує в собі християнські вірування та давні слов’янські традиції. Це час, коли ми згадуємо про перемогу добра над злом, ділимося з близькими теплом та радістю, й надихаємося вірою у вічне життя.
Христос воскрес!
З Великоднем!

Поділитися