Відкриття на площі парламенту у місті Вінніпег (Канада, центр провінції Мінатоба) пам’ятника Т. Г. Шевченку

9 липня 1961 року відбулася визначна подія — відкриття на площі парламенту у місті Вінніпег (Канада, центр провінції Мінатоба) пам’ятника Т. Г. Шевченку. Це був перший пам’ятник відкритий за океаном, а котрий з’явився першим в Україні та світі? За чийого авторства? Де та коли?

Перший у світі пам’ятник Т. Г. Шевченко з’явився 1881 року на півострові Мангишлак (Казахстан) в колишньому Новопетровському укріпленні (нині Форт Шевченка, де перебував у засланні Кобзар). Під керівництвом І. Ускова до 20-річчя від дня смерті митця було встановлено невелике мармурове погруддя на округлій колоні-п’єдесталі. Постамент виготовив друг Шевченка — казах Каражусуп. Пам’ятник проіснував до 1920 року та був зруйнований, а 1927 року вже було встановлено другий.

Перший пам’ятник Т. Г. Шевченку в Україні було відкрито у Харкові за ініціативи О. К. Алчевського у 1898 році за авторства професора Петербурзької Академії мистецтв, вихідця з України, Володимира Олександровича Беклемішева (1861–1920 рр.). Пам’ятник мав такий вигляд: на високому постаменті розміщувалось погруддя Т. Шевченка виконане у білому мармурі. Зважаючи на тогочасну політичну ситуацію, пам’ятник було встановлено у сквері садиби Алчевських, чим підкреслювалась приватність ініціативи. Незважаючи на історичні та особисті події, котрі випали на долю Алчевських, вони змогли зберегти погруддя спочатку в родині, надалі передавши у 1930 -х роках до Галереї картин Т. Г. Шевченка (заснованої на базі літературного музею, який діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові). У роки Другої світової війни воно потрапляє до Центрального державного музею Шевченка ( рік заснування 1940), де були зосереджені всі оригінальні матеріали, пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Таким чином і до сьогодні погруддя Кобзаря знаходиться у Національному музеї Т. Г. Шевченка (Київ).

У західноукраїнських землях першим офіційно відкритим скульптурним зображенням Кобзаря став пам’ятник у місті Винники (на сьогодні у складі Львівської територіальної громади). Проєкт пам’ятника розробив відомий галицький архітектор Олександр Лушпинський. Пам’ятник мав такий композиційний вигляд: погруддя на високому постаменті, два бічні фестони обрамлені в півколі виконані з білого каменю-пісковику. Це був справжній громадський проєкт, збір коштів на котрий організувала «Просвіта». І вже в 1910–1912 роках у майстерні Яворського у Львові зробили пам’ятник великому Кобзареві, а 28 вересня 1913 року в центрі Винників урочисто відкрили і освятили. Перший пам’ятник не зберігся до сьогодні бо був зруйнований 1919 року. Відкриття відновленого пам’ятника відбулося 1925 року.

Також було встановлено перший пам’ятний хрест Кобзареві в Галичині під час відзначення 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка у вересні 1911 року в селі Лисиничах. Спершу він мав вигляд увінчаної хрестом піраміди з вмонтованим фарфоровим портретом Кобзаря та нагадував первісну могилу Т. Шевченка на Чернечій горі. Але вже до 100-річчя від дня смерті поета пам’ятник дещо змінили: замість хреста встановили бронзове погруддя Кобзаря.

Насправді, достеменно невідомо скільки пам’ятників Тарасу Шевченко у світі. Нараховують від 1100 до 1384. За даними Міністерства закордонних справ України станом на 2021 рік найбільша кількість пам’ятників у світі присвячених культурному діячеві належить саме Т. Г. Шевченко. Тож не дивно, що було зафіксовано світовий рекорд, більше за посиланням (https://www.facebook.com/watch/?v=772957846949645&t=40). Пам’ятники — значна візуальна складова історико-культурної спадщини котра доповнює розуміння історичних подій, зберігає пам’ять про постаті є важливою частиною формування, збереження історичної пам’яті. А дізнатися більше цікавого чи перевірити власні знання про життя та творчість Кобзаря можна відповівши на питання вікторини (http://t.me/QuizBot?start=MyA0HAGh).